Корупціонери в Україні не зобов’язані доводити законність походження своїх статків.

Про це наголошується в заяві Конституційного суду з приводу оприлюднення рішення про визнання неконституційності статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення, розміщеній на сайті КСУ.

Читайте такожСкасування відповідальності за незаконне збагачення: кого може амністувати Конституційний суд

«У своєму рішенні Конституційний суд підкреслює, що протидія корупції має здійснюватися виключно правовими засобами з дотриманням конституційних принципів та приписів законодавства, ухваленого відповідно до Конституції України», - йдеться в документі.

Окрім того, в ньому зазначається, що Конституція дає право підозрюваним у незаконному збагаченні не звітувати перед слідством щодо джерела своїх статків. Натомість, довести, що майно підозрюваного нажите з порушенням закону, має сторона обвинувачення: «За приписами статей 62, 63 Конституції законодавче формулювання складу такого злочину, як незаконне збагачення, не може: покладати на особу обов’язок підтверджувати доказами законність підстав набуття нею у власність активів, тобто доводити свою невинуватість; надавати стороні обвинувачення право вимагати від особи підтвердження доказами законності підстав набуття нею у власність активів; уможливлювати притягнення особи до кримінальної відповідальності лише на підставі відсутності підтвердження доказами законності підстав набуття нею у власність активів».

Також автори заяви зауважують, що скасована стаття 368-2 Кодексу не узгоджується з конституційним принципом презумпції невинуватості (частини перша, друга, третя статті 62 Конституції України) та з конституційним приписом щодо неприпустимості притягнення особи до відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (право особи не давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів) (частина перша статті 63 Конституції України).

Крім того в КСУ пояснили, що підозрюваний у незаконному збагаченні не зобов’язаний доводити законність походження своїх статків, що це - робота слідчих: «Законодавче визначення незаконного збагачення як злочину за умови, якщо сторона обвинувачення не виконує свого обов’язку збирати докази законності підстав набуття особою у власність активів у значному розмірі, уможливлює перекладення цього обов’язку з боку обвинувачення (держави) на бік захисту (підозрюваного або обвинуваченого), що є неприпустимим з огляду на конституційний принцип презумпції невинуватості, оскільки в такому разі порушується припис частини другої статті 62 Конституції України щодо неприпустимості покладання на особу обов’язку доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, тобто право обвинуваченої особи не доводити свою невинуватість у вчиненні злочину».

Разом з тим, в КСУ все ж визнають у своїй заяві, що «протидія корупції в Україні є завданням виняткового суспільного та державного значення, а криміналізація незаконного збагачення – важливим юридичним засобом реалізації державної політики у цій сфері». Проте судді КСУ впевнені, що «при визначенні злочином такого діяння, як незаконне збагачення, треба обов’язково враховувати конституційні положення, якими встановлено принципи юридичної відповідальності, права і свободи людини і громадянина, а також їхні гарантії».

У заяві поміж іншого підкреслюється, що в Конвенції ООН проти корупції 2003 року, ратифікованій Верховною Радою України18 жовтня 2006 року, у ст. 20 встановлено, що притягнути до відповідальності корупціонера держава-підписант конвенції може лише не порушуючи норм своєї Конституції: «За умови дотримання своєї конституції та основоположних принципів своєї правової системи кожна держава-учасниця цієї конвенції розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочином умисного незаконного збагачення, тобто значного збільшення активів посадової особи органу публічної влади, яке перевищує її законні доходи, які вона не може раціонально обґрунтувати».

Як повідомляв УНІАН, сьогодні, 27 лютого, Конституційний суд оприлюднив своє рішення про неконституційність статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення, ухвалене 26 лютого.

27 лютого представник президента у ВР Ірина Луценко заявила, що глава держави найближчим часом внесе до Верховної Ради законопроект про покарання за незаконне збагачення.

Свою чергою, президент України Петро Порошенко запевнив, що в новому законопроекті, який буде поданий до парламенту після оприлюднення і аналізу рішення Конституційного суду стаття Кримінального кодексу про незаконне збагачення буде виписана так, що «комар носа не підточить».