На ранок після президентських виборів в Україні Людмила Разумова стояла посеред кухні свого нового будинку менш ніж за милю від лінії фронту, за якою вже п’ять років триває війна з Росією. Тримаючи маленького онука, який посміхається, пускаючи слину, вона розповіла, як насильство перевернуло з ніг на голову життя в її селі.
Як пише Wall Street Journal, у 2016 році російський артилерійський снаряд поцілив у подвір’я Людмили. Її старий будинок і гараж охопила пожежа. Але навіть після такого вона відмовляється тікати від життя між військовими КПП і мінними полями.
«Я живу тут все моє життя. Мої батьки й прадід з прабабою теж тут жили», - каже жінка.
Комедійний актор Володимир Зеленський переміг на виборах, випередивши Петра Порошенка на майже 50%. Разумова відмовилася говорити журналістам, за кого вона голосувала. Вона лише пояснила, що найбільше хоче прямої допомоги й завершення війни. Така втома досить поширена в Донецькій області, де 87% виборців підтримали Зеленського.
Видання нагадує, що у війні, яка спалахнула після вторгнення сил Росії на Схід України й проголошення фальшивих «республік», загинули близько 13 тисяч людей. Цей конфлікт майже зник із заголовків американських газет після того, як він зайшов у кривавий глухий кут. Військові й цивільні постійно гинуть, але фундаментальних змін на лінії фронту не відбувається. Багато українців тут не отримують навіть базових речей, таких як газ, електрика і проточна вода. На мінах підірвалося більше тисячі людей з 2014 року. Мінні поля залишаться ще на багато років загрозою для людей.
Кремль поширює твердження про те, що нібито російськомовні українці хотіли б повернутися на орбіту Москви. Але достатньо відвідати Схід України, щоб зрозуміти, що це не так.
Маріуполь, в якому живе близько 450 тисяч людей, в радіусі дії російської артилерії й ракет. У місті повно архітектурних й індустріальних нагадувань про болюче домінування СРСР. Багато мешканців під впливом російських ЗМІ звинувачують Київ у всіх своїх проблемах. Деякі з них вірять, що російські ракетні обстріли міста у 2015 році, через які загинули 30 людей, були проведені українською армією. Журналісти Wall Street Journal почули двічі за кілька годин, як місцеві лають українських солдатів.
Однак, без сумніву, Маріуполь лишається українським. В день виборів місцеві дільниці були заповнені. 20-річний студент Антон Смолянінов голосував за Порошенка, в той час як друг, з яким він прийшов на дільницю, підтримав Зеленського. У Донецькій області явка склала 57%. Це на кілька відсотків менше, ніж в середньому по країні. Але все одно це дуже непоганий показник як для регіону, в якому точиться війна. Попри сильне невдоволення урядом, люди в місті розуміють, що їхнє майбутнє з Києвом, а не з Москвою.
У Маріуполі також спостерігається позитивна економічна динаміка. Металургійні заводи, якими володіють олігархи, домінують над місцевою економікою. Але вони не представляють майбутнього міста. Невеликі й середні підприємства, які часто відкривають ветерани війни, допомагають місцевій економіці зростати. Центр «Халабуда» пропонує курси з іноземних мов і комп’ютерних технологій. Деякі маріупольські ресторани й бари не поступаються тим, які можна відвідати в Берліні чи Мадриді. А деякі піцерії роблять доставку навіть солдатам на передову. Активне громадянське суспільство зробило місцеву владу однією з найбільш прозорих в Україні.
Вільна й економічно успішна Україна лякає Володимира Путіна, тому що вона б стала прикладом для зубожілих росіян, які побачили б альтернативу його бандитському правлінню. Саме тому він віддав центральну роль економічній війні у його стратегії проти України. Директор порту Маріуполя Олександр Олійник підрахував, що війна і російська блокада морського трафіку вилилася у 225 мільйонів доларів збитків.
«Я бачу загрози для всієї країни, якщо суворої реакції на російські дії не буде», - сказав він.
Читайте такожSüddeutsche Zeitung: Порти України задихаються під блокадою Росії
Путін вже зробив перший постріл в новообраного президента Володимира Зеленського, оголосивши, що українці на окупованих територіях зможуть легше отримати російські паспорти. Зеленський назвав цей вчинок російського автократа контрпродуктивним, а Росію назвав «державою-агресором». Путін може вдатися і до більш жорстоких провокацій, якщо відчує слабкість з боку нового українського лідера.
Адміністрація Дональда Трампа у 2018 році передала протитанкові ракети Javelin українській армії. І ця зброя допоможе врятувати життя від російської броні. Однак, існують й інші способи, як Захід може змусити Путіна заплатити ще вищу ціну за ескалацію. Українські солдати сказали виданню, що більша кількість Javelin, а також гармат невеликого калібру, приладів нічного бачення, сучасних систем зв’язку і безпілотників дадуть їм тактичну перевагу.
Але Київ може зробити чимало і сам. Україна втрачає близько 30% оборонного бюджету через корупцію. Країна ніколи не зможе приєднатися до західних інститутів, якщо вона не подолає хабарництво і не розчистить свою судову систему.
Руслан Рябошапка, який радить Зеленському в питаннях боротьби з корупцією, сказав, що більш детальні плани в цьому напрямку будуть оприлюднені у найближчі тижні. А поки новообраний президент обіцяє призначити незалежних лідерів і реформувати антикорупційні органи. Циніки в бізнесі, серед дипломатів і політиків кажуть, що вони чули таке і раніше. Тому не чекають великих змін. З ними легко погодитися. Але варто сподіватись, що вони помиляються.
