Цивільна конфіскація. Про що йдеться у законопроекті щодо повернення покарання за незаконне збагачення

Олександра Дрік
07:00, 12 вересня 2019
Політика
2356 0
Думка

Законопроект, про незаконне збагачення, який 11 вересня Верховна Рада прийняла у першому читанні, коректніше називати «про цивільну конфіскацію». Тому що вилучену через рішення КСУ статтю в Кримінальному кодексі про незаконне збагачення він справді повертає, але все інше на кількох десятках сторінок стосується саме цивільної конфіскації.

Якщо дуже спрощено, його логіка така: не можеш пояснити майна на

більше ніж ~1 млн грн — конфіскація і звільнення;

більше ніж на ~15 млн грн — до 10 років ув’язнення з забороною займати посади.

Рішення і там, і там приймає тільки суд.

Але законопроект вносить зміни до майже трьох десятків законів. Ці зміни відкривають широкі можливості, іноді «на межі» для:

— виявлення необгрунтованих активів — через спрощені доступи до всієї можливої в тому інформації, в тому числі захищеної банківською таємницею;

— арешту таких активів — в тому числі без повідомлення особи, якщо прокурор САП доведе, що «внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу»;

— конфіскації таких активів — в тому числі за попередні чотири роки;

— звільнення з посад в органах державної влади: Кабміні, КСУ, прокуратурі, поліції, місцевих радах, сільських і міських голів, держслужби, ЦВК і тд.

Ключове питання — хто, як і для чого цей інструмент буде використовувати

Чи відкриває це можливості для відповідальності (нехай навіть не кримінальної)? Так.

Чи дозволяє це, якщо не посадити, то, принаймні, очистити від корупціонерів владу? Так.

Чи дозволяє отримати вигоду для бюджету від антикорупційної діяльності? Так. НАБУ точно тепер не закинути «стільки грошей на вас витрачаємо, а скільки грошей ви повернули в бюджет?»

Чи є тут ризики? Так.

Більше за НАБУ «все про всіх» високопосадовців тепер, напевно, не знатиме ніхто в державі. Страшно уявити, що може бути, якщо антикорупційні органи з такими повноваженнями будуть від когось залежними.

І можливості так швидко звільняти корумпованих посадовців, напевно, не було ніколи.

Поріг в 15 млн для кримінальної відповідальності виглядає зависоким. Тут я згодна з народною депутаткою Олександрою Устиновою, яка, представляючи свій альтернативний законопроект, пропонувала знизити його, щоб це не стало можливістю «відкупитися». Вона порахувала, що якби такий поріг існував з 2015 року, коли почала діяти стаття про незаконне збагачення, то з 65 справ 50 навіть не були б відкриті. Все-таки заробляння грошей не є завданням правоохоронних органів…

Тому ключове питання — хто, як і для чого цей інструмент буде використовувати. І питання незалежності антикорупційних, судових і правоохоронних органів стоятиме різко.

Олександра Дрік, голова ГО «Декларації під контролем»

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter