Про це заявив суддя Конституційного суду (КС) Микола Мельник. Як передає кореспондент УНІАН, зокрема, четверо суддів КС - Сергій Сас, Микола Мельник, Михайло Гультай та Ігор Сліденко, висловили свої окремі думки щодо змін до Конституції в частині децентралізації, в тому числі щодо особливого статусу окремих районів Донецької та Луганської областей.
Так, суддя Микола Мельник зазначає, що законопроектом пропонується доповнити розділ XV "Перехідні положення" Конституції п. 18 такого змісту: "Особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом".
"За своїм правовим змістом цей пункт є постійною конституційно-правовою нормою, що створює конституційні передумови для постійного існування "особливостей здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей", - пише Микола Мельник.
Він зазначає, що, таким чином, запропоноване законопроектом формулювання п. 18 розділу XV "Перехідні положення" Конституції може стати конституційною основою для збереження (передбачення) у звичайному законі вказаних та інших положень, які виходять за межі здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, безпосередньо стосуються здійснення на цих територіях виконавчої влади, специфічної регламентації окремих елементів конституційного ладу України, судоустрою та правоохоронної діяльності, встановлення на цих територіях особливих підстав, обсягу повноважень та способів.
"Як наслідок зберігається ризик, що вказані території на законодавчому рівні можуть бути значною мірою виведені з-під юрисдикції України, у тому числі в частині реалізації компетенції органів державної влади та їх посадових осіб", - констатує суддя.
Суддя вважає, що з такими повноваженнями та принципами відносин з центральною владою, як це передбачено Комплексом заходів з виконання Мінських домовленостей та законом "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей", окремі райони Донецької та Луганської областей "набувають ознак федеративних утворень, що є загрозою для унітарності України".
Читайте такожГройсман: Без змін Конституції Україну чекає новий режим і майдан
Микола Мельник переконаний, що Конституційний суд "обов’язково мав зробити у Висновку відповідні застереження щодо запропонованого законопроектом п. 18 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, беручи до уваги не лише формальну відповідність його вимогам ст. 157 Конституції, а й потенційні загрози, які можуть виникнути при закріпленні вказаної новели в Основному Законі (передусім, загрози унітарності України, цілісності і недоторканності її території в межах існуючого кордону".
У свою чергу суддя КС Сергій Сас зазначає, що у законопроекті розділ XV "Перехідні положення" Конституції України пропонується доповнити п. 18, згідно з яким особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом, але при цьому не визначено строку дії зазначеного положення та жодних критеріїв для законодавчого регулювання цього питання.
"Це означає, що у разі зміни політичної ситуації, складу Верховної Ради, парламент зможе встановлювати нові правила місцевого самоврядування на вказаних територіях. Навіть за відсутності обставин, які зумовили необхідність внесення таких змін до Основного Закону, забезпечити однаковий порядок місцевого самоврядування на всій території України можливо буде лише шляхом внесення змін до Конституції . Отже, зазначеним положенням законопроекту запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей на невизначений строк, що може вплинути на права і свободи громадян, які там проживають (їх скасування чи обмеження"), - пише Сергій Сас.
Суддя КС Ігор Сліденко вважає, що висновок Конституційного суду стосовно пункту, який стосується Донбасу, "щодо відсутності можливого обмеження прав і свобод людини і громадянина не відповідає будь-якій формальній логіці".
За його словами, КС "зробив висновки щодо цього пункту, базуючись не на чіткій науковій методологічно-правовій основі, а на власних припущеннях". Ігор Сліденко зазначає, що в пояснювальній записці до проекту закону "Про внесення змін до Конституції (щодо децентралізації влади)" в обгрунтування запропонованого у ньому п. 18 сказано, що його поява є наслідком Комплексу заходів з виконання Мінських домовленостей від 12 лютого 2015 року.
Читайте такожВ Раду надійшов висновок КС щодо змін до Конституції
"Слід також зауважити, що визначити природу домовленостей надзвичайно важко, оскільки хоча вони і мають договірну складову, їх імперативність побудована виключно на добрій волі сторін, домовленості не є актом міжнародного чи національного права і, скоріш за все, їх сутність зводиться до категорії "декларація про наміри", - вважає суддя КС.
Ігор Сліденко зазначає, що при цьому вказаний комплекс заходів передбачає прийняття не просто законодавства, а законодавства, яке "відповідає певним вимогам та критеріям, зокрема: мовне самовизначення; відмова від будь-яких форм переслідування; вплив місцевого самоврядування на формування міліції, судової влади та прокуратури та інше". "Очевидно, що нормативізація подібних вимог в законі призведе до їх відвертої суперечності з нормами Конституції України, які регулюють аналогічні суспільні відносини", - наголошує він. При цьому, як підкреслює суддя, "таким чином, Конституція може стати внутрішньо суперечливим актом", а це, «в свою чергу, потребуватиме нових змін до Конституції".
Суддя КС Михайло Гультай також висловив свою окрему думку щодо висновку КС, але вона не стосується питання щодо особливостей здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей.
Як повідомляв УНІАН, Верховна Рада 16 липня направила до КС проект змін до Конституції (щодо децентралізації влади) для одержання висновку щодо відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції. 31 липня КС оприлюднив висновок щодо законопроекту, визнавши його таким, що відповідає Конституції і не спрямований на ліквідацію незалежності чи порушення територіальної цілісності України.
