Суд в Гаазі закликав Росію до повного виконання Мінських домовленостей / УНІАН

Президент України Петро Порошенко заявляє, що Міжнародний суд ООН закликав Росію до повного виконання Мінських домовленостей, визнавши її стороною мінського процесу, а не посередником.

Про це Порошенко заявив під час наради з міністром закордонних справ Павлом Клімкіним, заступником глави Адміністрації президента Костянтином Єлісєєвим та заступником міністра закордонних справ Оленою Зеркаль.

За словами глави держави, визнання цього є не політичною, а вперше – юридичною оцінкою.

Відео дня

«Міжнародний суд Організації Об’єднаних Націй закликав Росію до повного виконання Мінських домовленостей. Це означає, що Росія є стороною Мінських домовленостей, а не посередником, як із самого початку вона намагалась себе представити. Визнання цього, наголошую, є не політична оцінка, а вперше прозвучала юридична оцінка, яка є надзвичайно важливою для нас», - підкреслив Порошенко.

Президент зауважив, що політична оцінка діям Росії була дана у багатьох документах і не лише в Україні, а й у рішеннях Парламентської асамблеї Ради Європи, Європейського парламенту і багатьох інших міжнародних інституцій.

Читайте такожУкраїна в Суді ООН сконцентрує зусилля на юридичному визнанні Росії агресором – Порошенко

Також глава держави нагадав, що судом було ухвалено надзвичайно важливе рішення щодо забезпечення позову у вигляді зобов’язання Російської Федерації зробити кілька кроків: починаючи від відновлення функціонування Меджлісу кримськотатарського народу і, завершуючи забезпеченням права українських громадян на вивчення української мови в окупованому Криму.

Як повідомляв УНІАН, Міжнародний суд ООН у Гаазі 19 квітня оголосив рішення, яким частково задовольнив запит України про застосування тимчасових запобіжних заходів стосовно Росії. Заходи стосуються Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (CERD).

Суд вказав, що Росія повинна утриматися від того, щоб продовжувати обмежувати можливість кримським татарам зберегти свої інституції, включаючи Меджліс. За це рішення проголосували 13 суддів, проти - троє. Одноголосно було прийнято рішення, згідно з яким Росія повинна гарантувати доступність освіти українською мовою.

Щодо звинувачень РФ у порушенні норм Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму суд вирішив, що Україна не надала достатньо доказів, які були б суттєвою базою для застосування тимчасових запобіжних заходів.

Україна в рамках позову до Росії просила Міжнародний суд ООН запровадити тимчасові запобіжні заходи, спрямовані на недопущення продовження порушень прав людини з боку РФ на період розгляду судом справи по суті з метою захисту цивільного населення в тимчасово окупованому Криму та на Донбасі.

6-9 березня в Гаазі відбулися слухання у справі «Україна проти Росії». У ході слухань представники РФ повністю відкинули звинувачення, заявивши, що жодних законодавчих або фактичних підстав для запровадження запобіжних заходів немає.

Позов у Міжнародний суд ООН Україна подала 16 січня 2017 року з метою притягнення Росії до відповідальності за підтримку тероризму на сході України і дискримінацію етнічних українців і кримських татар в окупованому Криму.

Україна подала позов на підставі порушення Росією двох конвенцій - Конвенції про запобігання тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації і вимагає від РФ припинити фінансування незаконних збройних формувань на Донбасі і відновити діяльність Меджлісу в окупованому Криму.