Міністерство освіти і науки України наполягатиме на збереженні підтриманої Верховною Радою редакції закону про освіту.
Як передає кореспондент УНІАН, про це сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич на прес-конференції після зустрічі з послами країн Євросоюзу в Україні, які висловили занепокоєння щодо нового закону.
За словами міністра, мета її презентації закону представникам інших країн полягала не лише у тому, щоби роз'яснити 7-му статтю, яка стосується мови в освіті, але також "одразу відповісти на всі їхні застереження".
"І тому мені здається, що презентація і відповідь на ці застереження зняла дуже багато питань. Тому було доволі конструктивне обговорення", - сказала Гриневич.
"Ми бачимо, що поки що найскладніші переговори у нас відбуваються з Угорщиною і Румунією, але ці консультації, я думаю, є кроком назустріч, тому що посли почули, я сподіваюся, нашу аргументацію. І моє враження, що, можливо, це суб'єктивна думка, але мені здається, що нагнітання цього питання також пов'язане з певною політичною боротьбою, яка відбувається на політичних аренах всередині цих країн", - сказала Гриневич.
"Ми хочемо запевнити, і я сказала про це послам, що для нас діти у школах нацменшин - це ті самі українські громадяни, які навчаються у звичайній українській школі. І з нашого боку є найважливіше одне - не можна допустити, щоб через те, що вони навчаються у школі для національної меншини, у них звужувався доступ до наступних ланок освіти", - наголосила міністр.
"Ми переконані: якщо з їхнього боку вони вважають це звуженням прав, ми пояснюємо, що це розширення насправді прав українських громадян. Вони не можуть залишатися в якихось ізольованих, обмежених (умовах) через мову, в замкнутих просторах, через які вони не можуть вийти у рідній країні", - сказала Гриневич.
"У зв'язку з цим ми будемо наполягати на цій редакції закону. Ми готові проводити двосторонні консультації щодо імплементації закону", - заявила Гриневич.
Як відомо, у 7-й статті закону йдеться про те, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова - українська. "Особам, які належать до національних меншин, забезпечується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах освіти", - йдеться у цій статті закону.
Як повідомляв УНІАН, 5 вересня Верховна Рада ухвалила закон «Про освіту», який передбачає введення 12-річної середньої освіти для дітей, які підуть до школи наступного року.
Законом передбачено, що представникам національних меншин України гарантується право на навчання в комунальних закладах для отримання освіти поряд із державною мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою.
МЗС Румунії висловило стурбованість у зв'язку з нормами цього закону щодо мови навчання представників національних меншин України.
У МЗС Польщі висловили сподівання, що Україна дотримуватиметься зобов'язань, даних Варшаві, про вивчення польською нацменшиною рідної мови. У заяві відомства йдеться, що "МЗС Польщі уважно спостерігатиме за процесом впровадження закону й здійснить усі необхідні кроки щодо забезпечення полякам в Україні доступу до навчання польською мовою. Ми переконані, що українська сторона дотримуватиметься зобов'язань проведення консультацій з нами щодо можливих нормативних актів у контексті вживання мов нацменшин".
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що його країна не підтримуватиме ініціативи України в міжнародних організаціях у зв'язку з нормами нового закону про освіту, що стосуються мов навчання представників національних меншин України.
Болгарія, Угорщина, Румунія та Греція вирішили звернутися до Ради Європи та ОБСЄ через новий закон про освіту в Україні.
12 вересня прем'єр-міністр Володимир Гройсман доручив міністру закордонних справ Павлу Клімкіну і міністру освіти Лілії Гриневич провести зустріч з послами країн Євросоюзу в Україні та роз'яснити деталі закону про освіту в частині, що стосується мов навчання представників національних меншин.
