Міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликав Угорщину облишити зайві емоції і тверезо оцінити реальний стан з вивченням мов у Закарпатській області. Про це йдеться у статті Клімкіна в угорському виданні Magyar Nemzet, повідомляє МЗС у соціальній мережі Facebook.
Читайте такожУгорщина 16 жовтня порушить у ЄС питання щодо українського закону "Про освіту""Передусім наголошу, що згаданий закон жодним чином не спрямований проти угорської та інших національних меншин України. Головною його метою є приведення системи освіти в нашій країні до норм і стандартів Євросоюзу та вимог ХХІ століття, а також відновлення повноцінного функціонування державної української мови, яка протягом століть російської колонізації була насильно витіснена з багатьох важливих сфер життєдіяльності нашого суспільства", - заявив глава МЗС України.
Він додав, що ст. 7 закону "передбачає кардинальне поліпшення вивчення в школах національних меншин державної мови як мови міжнаціонального спілкування в Україні".
"Здавалося б, цілком логічний і необхідний крок, але саме він був розцінений в Угорщині як неконституційне звуження прав угорської громади. Для того, щоб об’єктивно розібратися в ситуації, закликаю облишити зайві емоції та екзальтовані заяви й тверезо оцінити реальний стан, в якому на сьогоднішній день опинилася угорська молодь в Закарпатті", - зауважив міністр.
"Досі в наших угорських школах державна українська мова викладалася в таких мізерних обсягах, що після закінчення середньої освіти більшість молодих угорців у місцях компактного проживання меншини практично не можуть спілкуватися українською й майже її не розуміють. Так, у Берегівському районі Закарпаття 75% випускників не змогли скласти обов’язковий в усій Україні тест з державної мови", - підкреслив Клімкін.
"Що це означає на практиці? Це означає, що вони не зможуть вступити в українські університети, а в перспективі знайти роботу в державних органах своєї країни (сподіваюся, всі погодяться, що без знання української вчитися в україномовних вищих навчальних закладах і працювати в державних структурах України справді неможливо). А тепер логічний висновок: незнання української на практиці означає для угорської громади національну самоізоляцію й гетоїзацію. Саме такий стан можна назвати дискримінацією, тим часом як повноцінне вивчення державної мови, поряд з таким же ґрунтовним володінням мовою рідною, дасть нашим угорцям можливість повною мірою користуватися всіма конституційними правами українського громадянина. І таку можливість забезпечує їм новий закон про освіту", - пояснив міністр.
Як повідомляв УНІАН, 25 вересня президент Порошенко підписав закон «Про освіту», мовні положення якого (ст. 7 щодо мови освіти в Україні) викликали стурбованість низки країн: Польщі, Румунії, Угорщини, Греції, Болгарії.
Новим законом в Україні запроваджується 12-річна середня освіта, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова - українська.
Порошенко доручив Міністерству закордонних справ та Міністерству освіти і науки провести з приводу цього закону необхідні консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи.
28 вересня Клімкін направив 7-му статтю закону про освіту на розгляд Венеціанської комісії. Її висновки стосовно закону будуть готові до грудня.
