Вівторок,
24 жовтня 2017
Наші спільноти

Клімкін закликав Угорщину облишити емоції і тверезо оцінити стан з вивченням мов на Закарпатті

Він зазначив, що більшість молодих угорців, які там проживають, не можуть спілкуватися українською й майже її не розуміють. У Берегівському районі 75% випускників не змогли скласти обов’язковий тест з державної мови.

фото: УНИАН
Незнання української на практиці означає для угорської громади національну самоізоляцію \ фото: УНИАН

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликав Угорщину облишити зайві емоції і тверезо оцінити реальний стан з вивченням мов у Закарпатській області. Про це йдеться у статті Клімкіна в угорському виданні Magyar Nemzet, повідомляє МЗС у соціальній мережі Facebook.

Угорщина 16 жовтня порушить у ЄС питання щодо українського закону "Про освіту""Передусім наголошу, що згаданий закон жодним чином не спрямований проти угорської та інших національних меншин України. Головною його метою є приведення системи освіти в нашій країні до норм і стандартів Євросоюзу та вимог ХХІ століття, а також відновлення повноцінного функціонування державної української мови, яка протягом століть російської колонізації була насильно витіснена з багатьох важливих сфер життєдіяльності нашого суспільства", - заявив глава МЗС України.

Він додав, що ст. 7 закону "передбачає кардинальне поліпшення вивчення в школах національних меншин державної мови як мови міжнаціонального спілкування в Україні".

"Здавалося б, цілком логічний і необхідний крок, але саме він був розцінений в Угорщині як неконституційне звуження прав угорської громади. Для того, щоб об’єктивно розібратися в ситуації, закликаю облишити зайві емоції та екзальтовані заяви й тверезо оцінити реальний стан, в якому на сьогоднішній день опинилася угорська молодь в Закарпатті", - зауважив міністр.

"Досі в наших угорських школах державна українська мова викладалася в таких мізерних обсягах, що після закінчення середньої освіти більшість молодих угорців у місцях компактного проживання меншини практично не можуть спілкуватися українською й майже її не розуміють. Так, у Берегівському районі Закарпаття 75% випускників не змогли скласти обов’язковий в усій Україні тест з державної мови", - підкреслив Клімкін.

"Що це означає на практиці? Це означає, що вони не зможуть вступити в українські університети, а в перспективі знайти роботу в державних органах своєї країни (сподіваюся, всі погодяться, що без знання української вчитися в україномовних вищих навчальних закладах і працювати в державних структурах України справді неможливо). А тепер логічний висновок: незнання української на практиці означає для угорської громади національну самоізоляцію й гетоїзацію. Саме такий стан можна назвати дискримінацією, тим часом як повноцінне вивчення державної мови, поряд з таким же ґрунтовним володінням мовою рідною, дасть нашим угорцям можливість повною мірою користуватися всіма конституційними правами українського громадянина. І таку можливість забезпечує їм новий закон про освіту", - пояснив міністр.

Як повідомляв УНІАН, 25 вересня президент Порошенко підписав закон «Про освіту», мовні положення якого (ст. 7 щодо мови освіти в Україні) викликали стурбованість низки країн: Польщі, Румунії, Угорщини, Греції, Болгарії.

Новим законом в Україні запроваджується 12-річна середня освіта, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова - українська.

Порошенко доручив Міністерству закордонних справ та Міністерству освіти і науки провести з приводу цього закону необхідні консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи.

28 вересня Клімкін направив 7-му статтю закону про освіту на розгляд Венеціанської комісії. Її висновки стосовно закону будуть готові до грудня.

Теги: угорщина закон освіту, клімкін закон освіту, угорщина україна освіту

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Читайте також
Новини партнерів
loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку