Делегати від Румунії та Угорщини в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) заперечують свій зв'язок з Кремлем через їх негативну позицію щодо українського закону про освіту в частині мов навчання представників національних меншин.Про це депутати сказали під час дебатів у рамках осінньої сесії ПАРЄ.
Читайте такожПАРЄ винесла рішення щодо скандального закону про освіту в Україні: рекомендують переглянутиРумунський депутат від Європейської народної партії Аттіла Короді заявив: "Ми - не голос Кремля. Все ж таки це треба розуміти". "Ви дуже багато асоціюєте з Росією, кидаєте все в один котел", - додав Короді.
Він також зазначив, що необхідно проводити політичний діалог. За його словами, "тиск стосовно меншин нічого доброго не дає".
Румунський депутат наголосив, що європейські країни-сусіди з'єднують Україну з ЄС.
"Потрібно розуміти, що добросусідські зв'язки із сусідніми державами - Угорщиною, Румунією та Польщею - необхідні, тому що ми міст, який з'єднує вас із Європою. Якщо ви будете руйнувати ці мости, здійснюючи напади на (інтереси) мільйонів представників меншин, які втратили право навчання своєю рідною мовою, - це не виправдає себе", - додав Короді.
Своєю чергою угорський депутат від Європейської народної партії Золт Немет заявив, що закон про освіту в Україні "спрямований на викорінення плюралістичної системи освіти мовами національних меншин".
"Якщо у вас існує конфлікт з Росією, і тут ми теж підтримуємо вас, євроатлантична інтеграція проходить саме в цьому контексті, тим складніше нам зрозуміти, чому ви займаєтеся дестабілізацією зв'язків із західними сусідами", - сказав Немет.
"Навіщо вам потрібна ця напруженість між центральноєвропейськими державами і Україною? Навіщо ви створюєте нестабільність на заході власної країни? Чиїм інтересам це служить? На закінчення я хочу запитати: хто представляє кремлівські інтереси? Ми? Це що, жарт?", - резюмував Немет.
Як повідомляв УНІАН, 25 вересня президент Петро Порошенко підписав закон «Про освіту», мовні положення якого (зокрема, ст. 7 щодо мови освіти) викликали стурбованість низки країн - Польщі, Румунії, Угорщини, Греції, Болгарії.
Законом вводиться 12-річна середня освіта, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова - українська.
Водночас особам, які належать до національних меншин або корінних народів України, гарантується право на отримання освіти в класі або групі з навчанням мовою відповідної нацменшини або народу поряд з державною мовою.
Ті особи, які почали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують отримувати освіту відповідно до правил, які діють до набуття цим законом чинності, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, які вивчаються українською мовою.
Водночас особам, які належать до національних меншин або корінних народів України, гарантується право на отримання освіти в класі або групі з навчанням мовою відповідної нацменшини або народу поряд з державною мовою.
Ті особи, які почали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують отримувати освіту відповідно до правил, які діють до набуття цим законом чинності, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, які вивчаються українською мовою.
У Міністерстві освіти і науки запевнили, що мовні положення нового закону не порушують Європейську хартію регіональних мов чи мов меншин і Рамкову конвенцію про захист національних меншин.
Порошенко доручив Міністерству закордонних справ і Міністерству освіти і науки провести з приводу цього закону необхідні консультації з європейськими партнерами, зокрема з Радою Європи.
28 вересня міністр закордонних справ Павло Клімкін направив статтю 7 закону про освіту на розгляд Венеціанської комісії. Її висновки щодо закону будуть готові до грудня.
