Експерти вбачають як економічні, так і політичні мотиви у рішенні Президента України Віктора ЮЩЕНКА заветувати нову редакцію Бюджетного кодексу.
Про це свідчать передані агентству УНІАН результати проведеного PR-групою «Polittech» опитування політичних та економічних експертів.
Зокрема, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор БУРАКОВСЬКИЙ вважає очевидним, що “для Президента є важливим питання, як буде функціонувати нова система міжбюджетних відносин. Тому що до переліку тих, хто безпосередньо узгоджує бюджет з Мінфіном, додається майже 12,5 тис. одиниць. Виникає суто технічне питання, чи в змозі Мінфін та уряд додатково опрацювати 12,5 тис. бюджетів”.
Другим можливим раціональним моментом у рішенні Президента І.БУРАКОВСЬКИЙ назвав “бажання бачити, як стикується новий Бюджетний кодекс із логікою і майбутніми напрямками адміністративно-територіальної реформи. Зараз адміністративні одиниці не є нормальними фінансовими одиницями”.
Тим не менше, за його словами, “напередодні виборів існує висока ймовірність того, що вето буде подолано. Прийняття такого нового Бюджетного кодексу є привабливим для багатьох політичних сил. Якщо говорити про питання децентралізації, розвитку міжбюджетних відносин, то це може бути кроком в правильному напрямку”.
У свою чергу, президент Аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор ЖДАНОВ зауважив: “Уся політична еліта розуміє, що потрібно змінювати і Конституцію, і Бюджетний кодекс у напрямку розвитку місцевого самоврядування. Зараз місцеве самоврядування виконує багато функцій, але просто не забезпечене достатніми фінансовими ресурсами. Думаю, що цей новий Бюджетний кодекс є правильним кроком у цьому напрямку. Щоб Київ не формував місцеві бюджети і не вказував, що у цьому році будувати, а що ні. Зрозуміло, що є певні проблеми у новій редакції кодексу, але все ж таки це перший крок у правильному напрямку”.
Щодо рішення Президента І.ЖДАНОВ вважає, що “тут більше політичні, а не правові причини. Розгортається президентська кампанія і зрозуміло, що з одного боку ТИМОШЕНКО, як один з ініціаторів ухвалення цього кодексу, може використати це у своїй кампанії. З іншого боку, ЮЩЕНКО заявив, що йде на вибори і додавати додаткові козирі у руки своїх політичних опонентів і він не хоче. Напевне, це був головний мотив ухваленого Президентом рішення”.
На думку директора Агентства моделювання ситуацій Віталія БАЛИ, “якщо після накладення вето будуть конкретні пропозиції про те, що Президента не влаштовує і яким чином це виправити, тоді можна говорити про якесь економічне підґрунтя його рішення. Якщо ж це будуть уже звичні для Президента шаманські ритуали, що «все погано і ніхто нічого не робить», то безумовно мова йде тільки про політику. Хоча це і важко назвати політикою”.
Щодо подолання вето, за словами експерта, усе залежить від політичної відповідальності політичних сил, які є в парламенті. “Якщо мотивація будь-яких дій, будь-то Президента чи парламентських сил буде конструктивною, то вони пропонуватимуть свої варіанти вирішення питання. Якщо і далі все відбуватиметься мовою шантажу, як це було раніше, то вето подолано точно не буде”.
Координатор економічних програм Школи політичної аналітики при НаУКМА Сергій КИСЕЛЬОВ рішення Президента про ветування Бюджетного кодексу оцінює швидше негативно. “Документ, звісно, має свої плюси та мінуси, але все ж таки цей закон продовжував модернізацію бюджетної системи. Закон продовжував процес ліквідації бюджетної «матрьошки». Кожен населений пункт більше 400 осіб мав отримати свій бюджет не через руки керівника райдержадміністрації, а безпосередньо з Мінфіну. Так, технічні складності при цьому виникли б, але напрямок змін був вірний”, - сказав він.
Також позитивним моментом нової редакції Бюджетного кодексу, за словами С.КИСЕЛЬОВА, була оптимізація процедури прийняття держбюджету: “Мав раніше починатися бюджетний процес, було чітко прописано, що повинні роботи місцеві органи у випадку невчасного прийняття держбюджету. Йшлося і про розширення доходів місцевих бюджетів, зокрема, через податок на нерухомість”.
Як додав експерт, “у рішенні ЮЩЕНКА є і певні політичні моменти. Адже у нас Президент де-факто контролює систему обласних і районних держадміністрацій. Тому очевидно, що Президент не бажає її послаблення, що фактично передбачалося новою редакцією Бюджетного кодексу”.
Директор Центру політичного маркетингу Василь СТОЯКІН вважає, що вже наступної сесії Верховна Рада “повинна розглянути президентське вето. Але чи зможе вона прийняти рішення в умовах розпочатої виборчої кампанії, це велике питання. У Партії регіонів немає особливо сенсу покращувати можливості ТИМОШЕНКО в ході президентської кампанії”.
Як повідомляв УНІАН, 23 червня Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (нова редакція). Цим законом передбачено формульний розрахунок трансфертів прямих відносин між державним бюджетом і безпосередньо бюджетами сів, селищ і міст районного значення.
Як відзначив голова Верховної Ради Володимир ЛИТВИН, цим законом передбачається наявність 12 тисяч бюджетів замість 700, що існують сьогодні.
Прем`єр-міністр Юлія ТИМОШЕНКО заявляла, що якщо В.ЮЩЕНКО не підпише нову редакцію Бюджетного кодексу, то Верховній Раді необхідно буде спробувати подолати вето, і для цього потрібно буде домовлятися з депутатами від Партії регіонів, які на сьогодні мають «золоту акцію» щодо розв’язання даного питання. При цьому прем`єр відзначила, що якщо зміни до Бюджетного кодексу все ж не вдасться ввести в дію цього року, то в наступному ці документи обов`язково будуть підписані новим Президентом.
Як стало відомо сьогодні, 20 липня. Президент застосував право вето до Закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України».
