Новий Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ співпрацюватиме з НАТО так само, як робив це колишній глава держави Леонід КУЧМА, котрий керував державою з 1995 по 2004 рік.

Таку думку кореспонденту УНІАН у Польщі висловив польський аналітик Гжегож ГРОМАДСЬКИЙ.

Він відзначив, що глава українського МЗС Костянтин ГРИЩЕНКО своєю заявою про НАТО не вніс нічого нового, оскільки ставлення В.ЯНУКОВИЧА та Партії регіонів до Альянсу було відоме ще до виборів глави держави в лютому.

Відео дня

За словами експерта, ключовим питанням залишається, в якому форматі співпрацюватиме нова влада з Північноатлантичним альянсом.

„З того, що я бачу, українській владі важливі все-таки відчинені двері в обох напрямках, аби мати можливість балансу між Росією та Заходом”, - сказав він.

Аналітик додав, що „ЯНУКОВИЧ не є таким добрим гравцем, як був КУЧМА”.

Г.ГРОМАДСЬКИЙ відзначив, що українська влада, швидше за все, буде реалізовувати річні національні плани співробітництва з НАТО, які мали б привести в подальшій перспективі до приєднання України до найбільшого військово-політичного об’єднання світу.

За його словами, реалізація планів дозволить зробити сучаснішою українську армію, полегшить участь українців в спільних навчаннях чи кампаніях НАТО та сприятиме запровадженню демократичних стандартів в Україні.

Аналітик сказав, що українська влада може розірвати відносини з НАТО лише у випадку, якби Альянс почав різко критикувати владу за порушення демократичних стандартів.

У такому разі, на його думку, влада могла б звинуватити Альянс у втручанні у внутрішні справи України.

„Однак це мало правдоподібний сценарій”, - визнав аналітик.

Як повідомляв УНІАН, К.ГРИЩЕНКО заявив, що питання членства України в НАТО знято з порядку денного.

Довідка УНІАН. Україна активізували відносини з НАТО після перемоги на президентських виборах 2004 року Віктора ЮЩЕНКА, який активно виступав за вступ українців в Альянс, який нині об’єднує 28 держав.

Країни НАТО на Бухарестському саміті в квітні 2008 року задекларували, що приймуть Україну в свої лави після реалізації необхідних реформ, які мають втілюватися в рамках щорічних національних програм.