КравчукСиловий сценарій вже неможливий. Так вважає Леонід Кравчук. Про це екс-президент України заявив в інтерв`ю 24.ua.

«Головне сьогодні, на мій погляд, щоб всі дотримувалися домовленостей до 30 вересня, - уточнив Кравчук. - Хоча у мене є підстави підозрювати, що ніхто нічого дотримуватися не збирається. Вже почалася підготовка до виборів, а вони будуть дійсно етапними: хто на цей раз переможе, той і залишиться при владі».

Екс-президент не виключає ситуації, коли політсили, що програли вибори, не погодяться з підсумками голосування, і спробують або ревізувати результати, або знайти засоби призначити перевибори. Для себе Кравчук вже вирішив, що робити у такому разі: «Якщо той, хто програє ці вибори, не змириться з програшем і почне знову топтатися по Україні, по людях, я сам організую Майдан».

Відео дня

Його не турбує (принаймні, він так говорить зараз), що на такому Майдані він може опинитися один. «Вийду один і скажу: я не ставитиму наметів, і у мене немає грошей, щоб платити по 100 гривень тим, хто носить прапори. Але я пропоную всім, хто хоче жити нормально і не хоче, щоб з нього знущалася всяка нечисть: приєднуйтеся, і ми їх виженемо до чортової матері за межі України». «Якщо навіть буду упевнений, що це марно, все одно піду і скажу», - додав Кравчук.

У відповідь на пряме зауваження кореспондента, що таке заява межує з крайнім ступенем романтизму, перший президент України заявив: «Я романтик і ідеаліст. Я прийняв цю країну, новонароджену, на руки, а тут тепер таке коїться...»

Кравчук упевнений, що не так давно Україна була на межі реалізації силового варіанту. «Його реалізація вже починалася. Внутрішні війська були приведені в рух і йшли на Київ – під приводом необхідності наведення ладу на стадіоні під час футбольного матчу. Ну це ж дитячі казки! Ми бачили і знали, що силовий сценарій готується. У президента, який зробив непродумані, не прораховані до кінця кроки, видаючи перший, а потім і другий укази про розпуск парламенту, не було іншого шляху. Або визнати, що він помилився, і піти у відставку – або, щоб уникнути політичного суїциду, піти силовим шляхом. Я як людина, яка давно займається політикою, усвідомлював, що в таких випадках є дві серйозні небезпеки для країни – силовий варіант і диктатура. Я добре знаю, яку дорогу проходить держава, що йде до диктатури. Які кроки повинен зробити, зокрема, голова держави. Перший – це розпуск парламенту. Другий – тиск на суд. Тобто Ющенко став заручником власної політики. Не президент керував ситуацією, а ситуація керувала президентом.»