Голова Центру політико-правових реформ Ігор КОЛІУШКО вважає, що влада повністю перестала зважати на верховенство права в країні.
Про це він сказав, презентуючи на прес-конференції аналітичну доповідь “Нова влада: виклики модернізації”, яка була підготовлена Інститутом економічних досліджень і політичних консультацій, Центром політико-правових реформ, Інститутом євроатлантичного співробітництва, Центром Разумкова, Українським центром незалежних політичних досліджень та за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
«Партія регіонів і Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ цілеспрямовано, послідовно вирішили в своїй діяльності абстрагуватись від принципів таких, як верховенство права, і за рахунок цього – рішень було прийнято багато, але не всі вони успішні та корисні для суспільного розвитку», - наголосив експерт.
Яскравим прикладом цього, за словами І.КОЛІУШКА, є рішення Конституційного суду щодо скасування Конституції зразка 2004 року.
У доповіді наголошується, що за перший рік діяльності Президенту України Віктору ЯНУКОВИЧУ, уряду та парламентській більшості Партії регіонів вдалося лише одне – концентрація влади в руках Президента і його Адміністрації.
«Причому досягнуто цього було не просто завдяки численним відступам від букви і духу Конституції України, а й завдяки повному запереченню на практиці доктрини верховенства права (правовладдя). При цьому створена система державної влади не стала ефективною і спроможною реалізувати життєво необхідні суспільні реформи. А численні заклики представників влади до боротьби з корупцією, досягнення стандартів справедливого судочинства та належного урядування виглядають нещирими», - вважають експерти.
Водночас, експерти зауважують, що в останні місяці можна було спостерігати, що сама влада побачила недоліки свого не завжди обдуманого реформування і пробує їх виправляти. «Але небажання або невміння співпрацювати з українськими науковцями та експертами унеможливлює врахування накопичених знань і прийняття більш вивірених рішень. Як мінімум, це приводить до значного затягування в часі всіх реформаторських дій, а економічна криза і геополітичні фактори вимагають термінового реагування», - наголошується в доповіді.
На думку авторів доповіді, така невисока якість державної влади та політики реформування, яку вона проводить, змушує експертів громадянського суспільства в своїй діяльності дедалі більшу увагу приділяти сприянню самоорганізації громадян за територіальним та професійним принципами як запоруці виживання і покращання життя в умовах хронічної неспроможності державної влади виконувати свої функції в інтересах громадян та розвитку українського суспільства. Другий вектор активності може бути спрямований на співпрацю з органами місцевого самоврядування, які в силу суб’єктивних факторів часто є значно прогресивніше налаштовані щодо проведення необхідних реформ.
Проте, як зазначається в доповіді, без проведення адміністративно-територіальної реформи та децентралізації повноважень і ресурсів за принципом субсидіарності можливості органів місцевого самоврядування сприяти суспільному розвитку в Україні є надзвичайно обмежені.
В доповіді наголошується, що дані рекомендації є актуальними і для міжнародних та іноземних організацій, які надають Україні кредити і технічну допомогу та реалізують в нашій країні донорські проекти.
«Очевидно, що будь-яка підтримка державних структур мала б бути результатом реального, а не декларативного, повернення влади до принципів демократії (народовладдя), верховенства права (правовладдя) та належного урядування, дієвої боротьби з корупцією та виконання задекларованого курсу на європейську інтеграцію і взятих державою міжнародних зобов’язань. У разі відсутності прогресу в цій сфері більшість міжнародної допомоги Україні повинна адресуватися громадянському суспільству та органам місцевого самоврядування, які найефективніше сприяють інституційній модернізації нашого суспільства та поширенню європейських цінностей», - наголошують експерти.
