Карикатура Сергія Йолкіна / Полит.Ру

Зокрема, у своїй статті «7 міфів щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС» на сайті «Української правди» він пише: «Ті кілька мільярдів доларів, про які говорить Москва – це лише плата в обмін на втрату суверенітету України у контексті здійснення власної торговельної політики та відмови від курсу на інтеграцію з ЄС».
Водночас, наголошує К.Єлісєєв, Угода про асоціацію з ЄС юридично фіксує політичні гарантії суверенітету, незалежності та територіальної цілісності Української держави.

Закликаючи мислити прагматично, він зазначає, що Європейський Союз – це спільнота з більш як 50-річною історією, яка довела свою життєздатність та ефективність. Держави ЄС традиційно посідають найвищі сходинки рейтингів за рівнем життя громадян, тривалості життя, пенсійного забезпечення і добробуту.

«Сьогодні перед Україною намагаються поставити вибір: куди йти – в ЄС чи до Митного союзу? Причому, як не парадоксально, найбільш категорично питання ставить саме Митний союз», - пише посол.

Відео дня

Він підкреслює, що плюси і мінуси європейського вибору зрозумілі. «Досягнення Євросоюзу очевидні, так само як і труднощі, з якими він нині стикається. Натомість плюси та мінуси Митного союзу – річ більш гіпотетична, насамперед в силу гіпотетичності досягнень цього об’єднання. Вони всі – у майбутньому, у планах і бажаннях його творців».

«Вибір між ЄС та МС – це вибір між очевидним і гіпотетичним, перевіреним і ризикованим. Нам пропонують забути про "цивілізаційний вибір", про політичну риторику двох десятиріч української незалежності, про зусилля, докладені на європейському напрямі – і зробити розворот на 180 градусів на користь відносно нового регіонального проекту, до якого в українського суспільства (так вже склалося) маса питань політичного характеру. Не треба бути великим політиком, щоб зрозуміти ризикованість таких маневрів. Особливо для держави такого масштабу, як Україна», - констатує дипломат.

За словами К.Єлісєєва, очевидно, що Україні необхідно шукати компроміс між європейським та російським напрямом зовнішньої політики, але так само очевидно, що цей компроміс не повинен бути ціною відмови від європейського вибору. «Якщо ж жоден компроміс не є можливим, то виникає питання, чи є цей союз дійсно альянсом рівноправних партнерів», - зазначає він.

«Варто припинити мислити з позиції об’єкта боротьби за сфери впливу і керуватися своїм свідомим вибором на користь європейської моделі розвитку», - переконаний посол.