В угоді про асоціацію європейська співдружність зайняла консервативну позицію у відстоюванні своїх інтересів. І це цілком нормально. Вони запропонували нам певні квоти, але прописали і певні обмеження. І, попри те, що в економічній частині угода була недопрацьована, ми її прийняли. Коли Порошенко прийшов до влади, було б дивно, якби він заявив, що не буде підписувати цю угоду. Адже її непідписання екс-президентом утікачем Віктором Януковичем стало одним з факторів Майдану.
Наші європейські партнери отримали певні преференції у порівнянні з українськими експортерами
Тож Україна підписала угоду про асоціацію. Але наші європейські партнери отримали певні преференції у порівнянні з українськими експортерами. Європейські компанії можуть продавати в Україні все, що завгодно. Нас же стимулювали до приведення українських правил та технічних регламентів до європейських. Фактично, їхня продукція може поставлятися до нас по їхніх регламентах, а нам, щоб експортувати, треба приводити свої у відповідність. Також всі ми не раз чули про квоти на курку, на мед, на певні інші товари, які вибиралися нашими експортерами за кілька тижнів чи навіть днів. Тож ми розуміємо, що ті обсяги, які ми могли запропонувати ЄС, були значно більшими, ніж нам давала можливість угода.
Нагадаю, у 2018 році, коли компанія МХП Юрія Косюка використала один з пунктів угоди, щоб обійти пряму заборону на імпорт курятини (при цьому, нічого не порушивши, адже заборони поставляти в ЄС курку з кісточкою, там її відділяти і продавати вже філе – не було), експорт нашої курятини значно зріс. В комітеті Європарламенту з міжнародної торгівлі розкритикували Україну за використання лазівки і підрахували, що, якщо у 2016 році ми експортували 3,7 тис тонн, то у 2018 році – 50 тис тонн. Європейські фермери були шоковані. Але з нашого боку ніякої маніпуляції не було…
Натомість, все незадоволення з європейської сторони, яке ми отримали за тієї ситуації, свідчить, що ми є великим конкурентом для європейських виробників. І урядам ЄС потрібно захищати власний ринок. Але в цьому немає нічого страшного. Як немає нічого страшного в тому, що ми заявили про необхідність переглядати угоду саме зараз, у період всесвітньої кризи.
В цьому випадку я підтримаю наш уряд на сто відсотків. Ми повинні використати ситуацію, яка склалася через коронавірус, на нашу користь. В Італії, Іспанії величезна кількість підприємств просто стала. Вони не працюють. Тож ми маємо швидко переорієнтувати власну промисловість, свої державні органи, запровадити державну політику національного протекціонізму на міждержавному уряді. Наприклад, мексиканський уряд повсюди розповідає, що таке мексиканська текіла, нічого не заважає нам зараз почати розповідати усюди, що таке українська курка, зерно та інші товари.
Ми можемо стати ключовим трейдером сільськогосподарської продукції в країни європейської співдружності
Тому питання перегляду угоди – не зрада. Воно на часі. На сьогодні ми можемо стати ключовим трейдером сільськогосподарської продукції в країни європейської співдружності. У них є певна нестача, а ми можемо їх забезпечити необхідними товарами. Маємо скористатися ситуацією та збільшити квоти на безмитну торгівлю й продавати максимальну кількість нашої продукції.
Але тут необхідно врахувати один надважливий момент. Україні на рівні держави та великих підприємців важливо домовитись, що, у першу чергу, треба забезпечити внутрішній ринок по відповідних цінах. А надлишки просувати на європейські ринки. Адже останніми роками ми досить часто бачили, що відбувалося: наші експортери орієнтувалися на ціни на зовнішніх ринках. Відповідно, зростали ціни і всередині України. Але зарплати у нас якими були, такими і залишились. Цей момент потрібно враховувати на рівні держави.
Тож зараз саме час, щоб переглядати домовленості. Будуть європейці погоджуватись, чи не будуть – інше питання. Ми маємо сформувати чітку позицію. Маємо згадати, що ми є суб’єктом, що ми формуємо правила. І зараз саме час це зробити.
Ігор Гарбарук, економіст, член Економічного дискусійного клубу
