Щодня я отримую десятки скарг. На неналежне медичне обслуговування. На халатність лікарів, яка призвела до каліцтва або смерті. На приховування від пацієнтів безкоштовних та гарантованих державою ліків, які потім розпродують в аптеках завідувачі поліклінік. На невиплату медикам зарплати. На тиск на лікаря з вимогою лікувати так, як написано в Google… або пройти обстеження за інструкцією в журналі «Порадниця». На ігнорування лікарських призначень або на ігнорування лікарем пацієнта у важкому стані.

Тотальна і часом заслужена взаємна недовіра між пацієнтом та лікарем призводить до конфліктів та судових процесів. А також втрати грошей, здоров’я людини та репутації для лікаря (який, до слова, теж людина).

В Україні в різні роки були засновані інститути освітнього, мовного, бізнес-омбудсмена. Вони показали себе ефективними посередниками між громадянами та владними інституціями. Наприклад, минулої осені в одній з новозбудованих шкіл Бучанського району всі квоти забрали учні, батьки яких оперативно та фіктивно змінили прописку. Дітям, які насправді мешкають по вулицях, прилеглих до нової школи, не вистачило місць. Батьки цих дітей написали скаргу освітньому омбудсмену та домоглися справедливості. Першочергово взяли до школи саме місцевих учнів.

Інститути омбудсменів в Україні показали себе ефективними посередниками між громадянами та владними інституціями

Нині в Україні відсутній єдиний орган державної влади, який контролює реалізацію права на охорону здоров’я, прав пацієнтів та медичних працівників, посередництво в конфлікті між пацієнтом та закладом охорони здоров’я. Коли йдеться про порушення прав пацієнтів, створюється комісія від МОЗ, яка складається суто з лікарів. Часто такі комісії мають формальний характер та не можуть всебічно дослідити ситуацію. Пацієнт залишається сам на сам із проблемою.

І це тільки коли йдеться про державні медичні установи. Якщо вам попсували здоров’я у приватному закладі – добитися компенсації можна лише в судовому порядку. А якщо втрачено життя? А нефаховий лікар й надалі працюватиме? Або навпаки: лікар сумлінно виконував свої обов’язки, але зазнав наклепу пацієнта? Чи буде можливість у такого медичного працівника відстояти своє чесне ім’я та право на професію?

Інститут медичного омбудсмена діє у США, Великій Британії. За результатами аналізу діяльності медичного омбудсмена в цих країнах можна зробити висновок, що запровадження такого інституту посилило контроль за функціонуванням медичних установ, що сприяло значному зменшенню кількості скарг громадян на ці служби та поліпшенню медичного обслуговування населення.

Нині в Україні відсутній єдиний орган державної влади, який контролює реалізацію права на охорону здоров’я, прав пацієнтів та медичних працівників

Саме тому ми вбачаємо гостру потребу в запровадженні інституту медичного Уповноваженого Кабміну. Так, наш законопроект визначає, що на посаду Уповноваженого з медичних питань може бути призначено громадянина України, який має високі моральні якості, вищу юридичну або вищу медичну освіту. Ця особа призначається Кабінетом міністрів України за результатами конкурсу, що проводиться незалежною Конкурсною комісією з обрання Уповноваженого.

Основними завданнями Уповноваженого є:

- контроль за реалізацією права кожного на охорону здоров’я;

- контроль за реалізацією прав пацієнтів;

- контроль за реалізацією прав медичних працівників;

- посередництво в конфлікті між пацієнтом та суб'єктом державного контролю.

Які будуть інструменти в Уповноваженого:

  • можливість Уповноваженого відкривати провадження за скаргами пацієнтів та медичних працівників;
  • направляти відповідні запити та надавати рекомендації суб'єктам контролю;
  • створювати регіональні представництва, зокрема, безпосередньо в закладах охорони здоров'я;
  • співпрацювати із Верховною Радою України з метою участі у підготовці проектів законодавчих актів щодо захисту прав пацієнтів, запровадження нових форм організації надання медичної допомоги та дотримання міжнародних стандартів медичного забезпечення.

Уповноважений з медичних питань може направляти відповідні письмові запити, строк розгляду встановлюється Уповноваженим, але не пізніше ніж п'ять днів від дня отримання об'єктом контролю; надавати рекомендації з питань, що належать до його компетенції; створювати регіональні представництва; безперешкодно відвідувати органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, заклади охорони здоров'я, медико-санітарні установи всіх форм власності, бути присутнім на їх засіданнях з дотриманням вимог закону тощо.

Ми сподіваємось, що цей закон ухвалить Верховна Рада, а посаду Уповноваженого обійме людина, здатна відновити довіру пацієнта до медичної системи та до лікаря, а також захистить медиків, які в цей важкий час пандемії стоять на передовій, захищаючи нас з вами та сподіваючись на гідні умови праці, захист свого права на професію. На цій посаді має бути професійний медіатор, який зможе зняти напругу, викликану і реформою медицини, і децентралізацією, і всім тим, що називається «життям в епоху перемін».

Ольга Василевська-Смаглюк,
народний депутат України,
співавтор законопроекту №5400

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram