Судді Конституційного суду на своїх зборах висловили занепокоєння у зв'язку з виданням указу президента Володимира Зеленського про відсторонення голови суду Олександра Тупицького від посади судді.
Про це УНІАН повідомили в прес-службі Конституційного суду.
У прес-службі розповіли, що сьогодні відбулися збори суддів КС, на яких розглядалось питання щодо указу президента Володимира Зеленського від 29 грудня про відсторонення Тупицького.
За результатами зборів суддів було прийнято заяву, в якій сказано, що судді КС "занепокоєні ситуацією у зв'язку з виданням президентом указу "Про відсторонення від посади судді Конституційного суду України". Також там нагадують, що Конституція встановлює підстави та порядок звільнення судді КС з посади або припинення його повноважень, а суддя КС здійснює свої повноваження, керуючись Конституцією та законом про КС.
"Збори суддів КС звертають увагу на неприпустимість недодержання органами державної влади та посадовими особами приписів Конституції, що може призвести до блокування роботи КС, яке унеможливить здійснення конституційного контролю з метою забезпечення верховенства Конституції, утвердження прав і свобод людини", - йдеться в підсумку заяви.
Крім того, до заяви долучено науковий висновок, який підготовили члени науково-консультативної ради КС щодо цієї ситуації.
Згідно з висновком, президент, видаючи свій указ про відсторонення Тупицького, не міг спиратися на ст. 154 Кримінального процесуального кодексу, оскільки вона встановлює виключно загальні положення відсторонення від посади.
Читайте такожУ Зеленського заявили, що Тупицький тепер не має права на скликання спецзасідання КСУ
У висновку наголошується, що в ст. 154 не враховано спеціального статусу суддів КС, натомість Конституцією і міжнародними документами закріплено однаковий юридичний статус усіх суддів КС, незалежно від суб'єкта їх призначення через систему забезпечення їх незалежності.
Члени науково-консультативної ради КС зазначають, що застосування ст. 154 КПК ставить обґрунтоване питання щодо порушення принципу однакового юридичного статусу суддів КС, призначених президентом України, Верховною Радою, з'їздом суддів України.
Слід зазначити, що президентський указ про відсторонення Тупицького базується саме на пункті 3 статті 154 КПК, де сказано, що питання про відсторонення від посади осіб, що призначаються президентом України, вирішується президентом на підставі клопотання прокурора в порядку, встановленому законом. Натомість законодавство не регламентує такого порядку. В законі про Конституційний суд йдеться лише про звільнення судді КС за певних обставин, а не про відсторонення від виконання обов'язків.
Відсторонення Тупицького: що відомо
- 28 грудня голова КС Тупицький не з’явився на виклик до Офісу генпрокурора, повідомлення про підозру у підкупі свідка та у завідомо неправдивих показах свідка йому надіслали поштою.
- За даними слідства, з корисливих мотивів і в особистих інтересах та в інтересах колишнього голови Вищого господарського суду Тупицький вчинив вплив на свідка в кримінальному провадженні шляхом підкупу для того, щоб він відмовився від надання показів або дав неправдиві свідчення.
- Крім того, Тупицький тричі протягом 2018-2019 років надавав слідчому управлінню спецрозслідувань Генпрокуратури неправдиві покази, поєднані зі штучним створенням доказів стороною захисту в кримінальному провадженні щодо заволодіння майновими активами Зуєвського енергомеханічного заводу.
- Також в Офісі генпрокурора заявили, що направлять клопотання президенту щодо відсторонення Тупицького від посади судді.
- 29 грудня президент Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення Тупицького від посади судді КС строком на два місяці.
- Після цього у КС заявили, що призначать спеціальне пленарне засідання з приводу відсторонення Тупицького.
- 30 грудня Правовий департамент Секретаріату Конституційного суду оприлюднив коментар, у якому заявляється про незаконність і неконституційність указу президента щодо відсторонення Тупицького.
- Своєю чергою в Офісі президента заявили, що будь-які «заяви», розміщені на сайті Конституційного суду і щодо яких суд не ухвалював рішень, є юридично нікчемними.
