Верховна Рада 10 січня прийняла за основу урядовий законопроект "Про доброчесне лобіювання" (реєстраційний №10337). Це означає, що Україна пришвидшить свою євроінтеграцію, яка передбачає приведення національного законодавства у відповідність до європейських норм. За останню вимогу ЄС, яку потрібно виконати, щоб Україні відкрили "рамки переговорів" про вступ, проголосувало 309 народних депутатів. Проте документ має кілька недоліків, на які варто звернути увагу вже зараз.
Найперше, зазначені у законопроекті положення не повною мірою відповідають Рекомендаціям Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), згідно з якими лобіювання має бути визначене чітко, з відмежуванням його як професійної оплачуваної діяльності від діяльності організацій громадянського суспільства.
Так, в проекті закону не врегульовується повною мірою питання отримання лобістами винагороди за свою працю. Тобто Уряд не дає чіткої відповіді - чи лобіювання (не адвокація) буде лише оплачуване, чи може бути також безкоштовним. З аналізу норм проекту можна лише припустити, що лобіювання, яке здійснюється в інтересах клієнтів, буде оплатним, а у власних інтересах лобіста – безкоштовним. Простими словами, відсутність чітких норм в законі дає можливість трактувати його довільно.
...в проекті закону не врегульовується повною мірою питання отримання лобістами винагороди за свою працю
Річ у тім, що лобіювання та адвокація, по суті, займаються однією і тією ж діяльністю – підіймати питання зміни законодавства та користуються однаковими методами впливу на політичні рішення. Однак, ключовою характеристикою адвокації є саме відсутність прибутку. Якщо така опція буде і у лобістів, то фактично зникають можливості їх розрізнити.
Ще один момент – для того, щоб забезпечити принцип правової визначеності та створити прозорий ринок лобіювання, держава має чітко встановити, в яких саме випадках лобіювання буде оплачуватися. Адже легально, прозоро та безкоштовно представляти публічні інтереси бізнесу навряд чи хто погодиться.
Крім того, за таких умов існує ймовірність, що лобісти нестимуть додатковий тягар обов’язків та матимуть ризики накладення з боку НАЗК санкцій, тож не будуть достатньо зацікавлені реєструватися як… лобісти.
Звичайно, якщо лобіст здійснює лобіювання у власних інтересах, логічною є норма щодо безоплатності. Але, знову ж таки, це має бути закріплено в законі.
Також варто звернути увагу на недостатньо чітко окреслені вимоги до лобістів. В проголосованому проекті відсутні вимоги до наявності відповідної освіти, спеціальних знань та навичок у сфері нормопроектування, володіння практичними навичками взаємодії з різними державними структурами та наявності досвіду роботи в державних органах. Але ж саме це є ключовим у підготовці якісного законопроекту!
...існує ймовірність, що лобісти нестимуть додатковий тягар обов’язків та матимуть ризики накладення з боку НАЗК санкцій
Крім того, Головне науково-експертне управління ВР вважає, що, враховуючи занадто дискреційні повноваження, якими законопроект наділяє НАЗК (проведення моніторингу за дотриманням вимог законодавства з питань лобіювання; забезпечення ведення Реєстру прозорості; внесення приписів про порушення вимог законодавства з питань лобіювання, інших вимог та обмежень, передбачених Законом України "Про доброчесне лобіювання" та інші), існують істотні ризики службових зловживань з боку його уповноважених осіб.
Безумовно, ці та інші зауваження і пропозиції можуть бути враховані під час підготовки законопроекту до другого читання. Принаймні, депутати профільного комітету з питань правової політики ВР це засвідчили.
Тож чекаємо на фінальний проект закону, який продемонструє належну імплементацію міжнародних стандартів та сприятиме вступу України в Європейський Союз.
Людмила Крохмалюк, старший юрист практики Government Relations юридичної компанії ADERHABER
