Президент Туреччини Реджеп Ердоган під час саміту "Кримської платформи" нагадав, що міжнародне право передбачає повернення Криму Україні. Але, попри резонанс, який викликали його слова в українському інформаційному просторі, у заяві щодо того, що Туреччина не визнає анексію півострова, немає нічого неочікуваного. Це принципова позиція Анкари ще з 2014 року. Але ніяких змін у політиці Туреччини, пов’язаних з цими заявами, зараз очікувати не варто.
Нагадаю, Туреччина не визнала анексію Криму Росією, проте і не запровадила санкції проти Росії. Натомість, розвивала торгово-економічні стосунки з РФ - будувалися атомні станції, газогони, купувалися С-400... Глобально, цьому навіть не завадило збиття російського літака турецькими повітряними силами у 2015 році. Відносини з РФ по певних напрямках стали стратегічними.
Річ у тім, що Ердоган – це політичний барига, який торгує усім, торгує та торгується з усіма, заради досягнення тих інтересів, які він вважає інтересами Туреччини.
Тобто, теперішні його слова – це черговий маніпулятивний дипломатичний крок. Адже теперішні слова Ердогана прозвучали вже після того, як Туреччина перестала приховувати свій намір приєднатися до БРІКС на саміті у жовтні, коли там головуватиме Путін. Цікавий нюанс: Туреччина могла б подати заявку в наступному році, коли головуватиме інша країна, однак зробила це саме тоді, коли в БРІКС головує РФ.
Звісно, в Анкарі чудово розуміють, що це буде некоректно по відношенню до України. Тому й не дивно, що Ердоган нагадав, що Туреччина не визнає анексію Криму. Таким чином він відповідає на докори, що між Анкарою і Москвою відбулося помітне зближення.
Це маневри держави, яка намагається всидіти на всіх стільцях.
На загал, Туреччина не могла визнати анексію Криму з двох причин.
По-перше, це була б неприхована зрада кримськотатарського народу, і це стало б руйнування міфу про Туреччину, як найбільш потужну державу тюркського світу, яку відроджує Ердоган. Тому заяви Туреччини про невизнання анексії Криму вже давно стали ритуальною формулою, спрямованою на підтримку у світі іміджу країни-покровительки тюркських народів, в тому числі кримських татар.
По-друге, Туреччина - член НАТО, а визнання Криму російським – червона лінія для членства в Альянсі. Лінія, за якою починається суттєве охолодження відносин з Заходом.
І наостанок, варто звернути увагу, що Ердоган не сказав, що Туреччина вимагає повернення Криму Україні. Він лише послався на міжнародне право.
Володимир Воля, політичний експер
