Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 29 травня відвідає з робочим візитом Угорщину для зустрічі із міністром зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петером Сійярто.
Про це УНІАН повідомили у прес-службі МЗС України.
Зокрема, зустріч з угорським колегою стане першим невіртуальним закордонним візитом глави МЗС України на посаді.
У цьому зв'язку сказано, що, оскільки авіасполучення через пандемію COVID-19 обмежене, Кулеба здійснить візит автомобілем.
У ході візиту сторони обговорять подальший розвиток інвестиційної та торговельної співпраці України та Угорщини, втілення інфраструктурних проектів, шляхи подальшої координації зусиль з подолання наслідків пандемії COVID-19.
Також Кулеба і Сійярто приділять увагу вирішенню ряду проблемних питань українсько-угорських відносин, підготовці до зустрічі лідерів України та Угорщини, президента Володимира Зеленського і прем’єр-міністра Віктора Орбана.
За результатами перемовин голів МЗС у Будапешті запланована їхня спільна прес-конференція. Деталі візиту узгоджуються.
Читайте такожЗеленський хоче підписання з Угорщиною меморандуму про безпеку та історичну спадщину
Як повідомляв УНІАН, 14 квітня Кулеба і Сійярто в ході телефонної розмови обговорили питання протидії пандемії коронавірусу. Вони обмінялися даними щодо динаміки поширення вірусу в Україні та Угорщині, актуальних потреб систем охорони здоров’я двох країн, а також поінформували один одного про заходи українського та угорського урядів для стримування пандемії.
Особливу увагу глави МЗС приділили перспективам економічної співпраці України та Угорщини.
Довідка УНІАН. Відносини України та Угорщини погіршилися після ухвалення восени 2017 року Верховною Радою нового закону про освіту.
Угорщина блокує проведення засідань Комісії Україна-НАТО, заявляючи про нібито порушення прав угорців, які живуть в Україні, через положення закону, яким визначено, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова.
Згідно з висновком Венеціанської комісії від 8 грудня 2017 року, українській владі рекомендовано збалансувати положення мовної статті закону "Про освіту".
16 січня Верховна Рада ухвалила закон про повну загальну середню освіту.
У Міністерстві освіти і науки повідомили, що законом передбачено три моделі вивчення української мови у школах. У МОН запевнили, що мовні положення нового закону були написані за результатами численних консультацій з представниками нацменшин та за результатами рекомендацій Венеціанської комісії.
Зокрема, друга модель передбачена для шкіл з навчанням мовою нацменшин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі: материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі; у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою. Разом з тим зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.
Водночас Сійярто запропонував не збільшувати кількість предметів викладання українською мовою для нацменшин, що передбачено новим законом про середню освіту.
