Директор НАБУ Артем Ситник має найнижчий рівень повної підтримки українців серед усіх керівників правоохоронних органів. Так, згідно з липневим дослідженням Фонду «Демократичні ініціативи», проведеного спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, лише 1,1% респондентів відповіли, що оцінюють роботу Ситника «повністю позитивно», а «скоріше позитивно» - 9,5%. Інше, вже вересневе дослідження Центру «Соціальний моніторинг» також свідчить, що українці розчаровані боротьбою з корупцією і зокрема діяльністю директора антикорупційного бюро.

Так, 63,9% опитаних негативно оцінюють його роботу на посаді (тільки 16,7% - позитивно, а 19,4% - не визначилися з відповіддю). Серед тих, хто визначився, негативно оцінили роботу Артема Ситника 79,3% респондентів. При цьому неефективною його роботу по боротьбі з корупцією вважають 71,8% опитаних, а відмову залишати посаду попри рішення Конституційного суду не підтримують 74,7% українців.

Слід нагадати, що КСУ визнав неконституційним призначення Артема Ситника директором НАБУ наприкінці серпня, але він з посади йти відмовляється і навіть заявляє, що Зеленський не зможе його звільнити. Ба більше - вдається до очевидного шантажу. Наприклад, робить заяви, що у випадку його відставки в України «заберуть безвіз».

Що ж заважає президенту покінчити з токсичною для його рейтингу історією і просто звільнити шантажиста?

Що ж заважає президенту покінчити з токсичною для його рейтингу історією і просто звільнити шантажиста? «Дах» директора НАБУ у вигляді західних партнерів. В усякому разі, в цьому президента намагається переконати сам Ситник.

Його тезу про безвіз (заяву, що розгляд Конституційним судом подань щодо антикорупційних органів ставить під загрозу євроінтеграцію України, зокрема - безвізовий режим з ЄС) навіть довелося спростовувати  міністру закордонних справ Дмитру Кулебі. «Я хочу дуже чітко заявили, що немає ніяких загроз безвізу з ЄС», - заявив він в ефірі телепрограми «Свобода слова» в понеділок.

Також Кулеба заперечив, що в іноземних партнерів є претензії до України щодо нібито тиску на антикорупційні органи: «Я багато спілкуюся з нашими партнерами, і не чую якихось предметних претензій до того, що ми зруйнували антикорупційну інфраструктуру».

Міністра підтримала й генпрокурор Ірина Венедиктова: «Ми говоримо про інституції, давайте відокремлювати людей від інституцій. Ні в кого з нас немає «приватної власності» на ту посаду, яку ти обіймаєш. Тому питання не в прізвищах, питання в інституціях. Інституції повинні працювати абсолютно незалежно і так, як прописано в законі».

Схоже, це - універсальний меседж влади як для української аудиторії, яка підтримує відставку Ситника, так і для західних партнерів. І його ми почуємо від інших представників владної команди ще не раз. Адже скандал з директором НАБУ відбувається на фоні падіння рейтингів президентської партії напередодні місцевих виборів. А «подолання корупції» - одна з головних передвиборчих обіцянок Зеленського. Гасло «Весна прийде – саджати будемо» українці не забули, як і обіцянку не просто боротись з корупцією, а «подолати корупцію».

Тож наразі у Зеленського, по суті, є тільки два варіанти виходу з ситуації: або, під загрозою викликати невдоволення Заходу, «здатись» Ситнику, лишити його на посаді, або дипломатично, але однозначно проявити свою позицію і відстояти власну незалежність у розв’язанні внутрішніх українських питань. І в цьому випадку в нагоді стане теза – «ми не посягаємо на інституції, ми міняємо неефективного і дискредитованого керівника задля підсилення інституційної спроможності НАБУ».

Врешті, це лише за словами директора НАБУ він є «священною коровою» під захистом західних кураторів. А для заходу таких корів не існує, є лише прагматизм, до якого й апелюватиме українська влада.

Олексій Голобуцький

Читайте всі статті автора

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram