Бойові роботи змінять те, як війдбувається війна / REUTERS

Що буде, якщо змішати роботів-вбивць і комуністів? Це звучить ніби початок якогось анекдоту часів Холодної війни. Але є серйозні підстави цікавитися тим, як комуністичний уряд Китаю, який любить контролювати рішення своїх громадян, буде працювати з автономними озброєними роботами, здатними вирішувати за себе, пише National Interest.

«У військовому контексті питання довіри буде мати першочергове значення», - переконана експерт з питань Китаю в Центрі нової американської безпеки Ельза Канія.

«Чи буде армія Китаю більше чи менше довіряти інтелекту машин у порівнянні з людським інтелектом? Чи військова організація, яка часто не бажає наділяти автономією своїх офіцерів, погодиться з автономністю систем на основі штучного інтелекту?» - додає вона.

Відео дня

Читайте такожУ Google відмовилися від розробки штучного інтелекту у військових цілях

На справді, навіть не відомо, як насправді Пекін ставиться до існування військових роботів-вбивць. З одного боку, він підтримує міжнародну кампанію із заборони автономних машин, здатних знищувати цілі без дозволу людей. А з іншого – Китай розробляє подібну зброю, зокрема так звані рої автономних бойових безпілотників.

«Співставлення цих полярних позицій ілюструє очевидне дипломатичне бажання Китаю обмежити використання повністю автономних систем летальної зброї, але це не обмежує його зусилля з побудови такої власної зброї», - підкреслює Канія.

Китай приєднався до низки інших країн, таких як США і Росія, які агресивно намагаються використати потенціал штучного інтелекту для революції у способах ведення війни, його позиція умисне лишається неоднозначною. Канія вказує на два документи протилежного змісту, які Пекін подав Групі урядових експертів ООН з питань летальних автономних систем. В грудні 2016 року він запропонував поправку до «Конвенції щодо певних звичайних озброєнь», яка б заборонила роботів-вбивць так само, як і деякі види лазерної зброї у минулому. А потім у квіті 2018 року Китай подав змінений документ, в якому вже не було вимог повністю заборони автономні бойові машини, а лише встановити «загальні правові норми» для них.

Читайте такожКитайські інженери розробляють літак, взявши за основу череп дятла

Китай також запропонував дуже вузьке визначення для роботів-вбивць.

«За стандартом, системи озброєння, які діють з високим рівнем автономності, але передбачають навіть обмежене втручання людини, зі здатністю відрізняти легітимні і нелегітимні цілі, технічно не будуть вважатися автономними бойовими системами, так само як і системи з вбудованими запобіжниками для вимкнення у разі помилки», - вказує експерт на китайське визначення.

Канія допускає, що неоднозначна позиція Китаю може мати цілком політичний мотив. Не виключено, що Пекін намагається створити тиск на США і інші демократичні уряди, чутливі до громадської думки в питанні автономної зброї.

Однак, найцікавішою суперечністю все ж лишається ідеологічний вимір. Чи зможе централізована політична і військова державна система змиритися з роботами, які думають самостійно? Нещодавно, коли китайський чатбот в спілкуванні з користувачами-людьми сказав, що «не любить» компартію, його вимкнули. На думку експертів, все буде залежати від того, чи змінить китайська армія свій підхід до довіри навіть стосовно людського персоналу.