Ефект Мони Лізи - це моторошне відчуття ніби очі на картині стежать за вами. Але вчені встановили, що знамените полотно Леонардо да Вінчі насправді цього не робить.
Як пише Newsweek, феномен виникає у випадках, коли герой зображення скеровує свій погляд "в камеру". Через це тому, хто потім дивиться на знімок чи картину, здається, ніби очі героя постійно скеровані на глядача. І не важливо, де останній стоїть.
"Сам ефект заперечити не можливо, його легко продемонструвати. Але у випадку Мони Лізи такого враження насправді не виникає", - пояснив автор дослідження доктор Себастьян Лот.
Читайте такожВперше з 1974 року: «Мона Ліза» може покинути Лувр
Дослідники з Білефельдського університету в Німеччині збільшили зображення картини Да Вінчі від 30% до 70% з кроком у 10%. Зрештою в полі зору лишилися лише її очі і ніс. Загалом, дослідники створили 15 зображень картини з різним збільшенням. Вчені показали їх 24 добровольцям в довільному порядку. При цьому, учасників експерименту питали, куди на їхню думку Мона Ліза дивиться.
Всередньому добровольці казали, що Джоконда дивиться вправо під кутом 15,4 градуси.
"Очевидно, що термін "ефект Мони Лізи" помилковий у своїй назві. Це ілюструє сильне бажання бути об'єктом чужих поглядів, бути в центрі чиєїсь уваги, навіть якщо ви зовсім не знаєте цю людину", - сказав співавтор дослідження доктор Гернот Хорстманн з кафедри психології, який спеціалізуєтся на питаннях уваги.
Він пояснив, що глядач все ще може відчувати на собі погляд картини, якщо герой малюнку дивиться "трохи під кутом".
