Спочатку вік Юки оцінювався в 39 тис. років \ vokrugsveta.ru

Команді вчених з Японії і Росії вдалося "розбудити" клітини мамонта Юка - молодої самки шерстистого мамонта, що жила в Якутії 28 тис. років тому.

Читайте такожПід Запоріжжям виявили останки мамонта (відео)

Це дає надію на те, що давно вимерлу тварину вдасться клонувати і повернути цей вид до життя - як у культовому фільмі "Парк Юрського періоду", передає Бі-бі-сі.

Відео дня

Юка була знайдена в 2010 році на південному узбережжі моря Лаптєвих і є унікальною за ступенем збереженості мумією, оскільки останки тварини постійно перебували в зоні вічної мерзлоти.

Спочатку вік Юки оцінювався в 39 тис. років, однак більш точний радіовуглецевий аналіз японських учених показав, що тварині приблизно 28 140 (±230) років.

В ході експерименту, результати якого опубліковані в журналі Nature, з м'язових клітин Юки витягли генетичну інформацію і пересадили кілька десятків найменш пошкоджених ядер в яйцеклітини мишей.

П'ять з них показали "ознаки біологічної активності" - в них вчені зафіксували реакції, які зазвичай відбуваються в клітинах, перед тим як ті починають розмножуватися шляхом поділу.

До самого поділу поки не дійшло - однак дослідники дуже натхнені отриманим результатом.

"Це показує, що, незважаючи на всі минулі століття, клітини все ще можуть проявляти активність і її можна відтворити - принаймні частково", - сказав один з авторів роботи Кей Міямото. "До цих пір більшість дослідників займалась аналізом ДНК скам'янілостей, не задаючись питанням про те, чи можна використовувати її функціонал", - додав учений.

У той же час він зазначив, що чекати відкриття "Парку Юрського періоду" - принаймні в осяжному майбутньому - не варто: це лише перший крок на шляху до відтворення стародавньої тварини, і попереду ще довгий шлях.

"Представлені в нашій роботі результати знову показують, що де-факто клонувати мамонта за допомогою сучасної методики пересадки ядра неможливо", - підсумовують автори статті.

У той же час біологи зазначають, що клітини Юки виявилися більш пошкоджені, ніж вчені сподівалися спочатку. І якщо вдасться знайти ядра, що найкраще збереглися, експеримент має сенс повторити.