19 березня святкує свій 89-й день народження одна із найвідоміших українських письменниць сучасності Ліна Костенко.
Вона народилася 19 березня 1930 року у місті Ржищеві на Київщині. Батьки майбутньої поетеси вчителювали й з ранніх літ прищеплювали дитині високі моральні, етичні та естетичні смаки, подавали літературні, фольклорні та історичні взірці для наслідування. На все життя Ліна перед собою мала приклад батька — Василя Костенка, поліглота-самородка (він знав 12 мов), педагога, який за потреби міг на найвищому рівні викладати всі предмети у школі.
Читайте такожПорошенко привітав Ліну Костенко з 85-річчям
Ще школяркою почала відвідувати літературну студію при журналі “Дніпро”, який редагував Андрій Малишко. У повоєнні роки Ліна почала відвідувати літературну студію при Спілці письменників України.
Ліна Костенко є автором понад 15-ти поетичних збірок («Вітрила», «Мандрівки серця», «Над берегами вічної ріки», «Сад нетанучих скульптур», «Річка Геракліта»), роману «Записки українського самашедшого». За історичний роман у віршах «Маруся Чурай» була нагороджена Державною премією ім. Т.Г. Шевченка.
Ліна Костенко - беззаперечний моральний авторитет для багатьох українців, адже за свій вік не заплямувала себе компромісами з жодною владою. У неї завжди вистачало сміливості дивитися правді в очі й казати категоричне «ні» підлості, брехні, зрадництву. Її поезія - це позиція, вчинок. Костенко підписувала в 1965 році лист-протест проти арештів української інтелігенції. У 1966 році під час львівського судилища над братами Горинями кинула їм квіти. Згодом написала лист на захист В’ячеслава Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті «Літературна Україна» й робила безліч інших учинків, які засвідчували її активну громадянську позицію. Після цього вона майже десять років писала «в шухляду», розплачуючись за власну принциповість. Тодішня влада, зрозумівши, що її «не приручити», позбавила права друкувати власні твори, що для поета – майже смерть. Але вона вистояла.
Мовчання Ліни Василівни є надзвичайно промовистим. У час, коли простір, ефір неймовірно засмічений балаканиною, вона воліє мовчати. Жодні спокуси викликати в неї відповідну реакцію з приводу чогось, чи когось – даремні. І це горде мовчання теж є позицією.
Ліна Костенко є почесним професором Києво-Могилянської академії, почесним доктором Львівського та Чернівецького університетів.
Як відомо, у 2005 році Ліна Костенко відмовилася від звання Героя України зі словами «Політичної біжутерії не ношу!».
Письменниця у 2015 році також приєдналася до гуманітарної акції «Другий фронт АТО». Ліна Костенко передала на фронт кілька збірок своїх поезій із побажаннями та словами підтримки.
Президент України Петро Порошенко привітав відому українську письменницю, поетесу, громадську діячку Ліну Костенко з Днем народження. Про це Глава держави написав на своїй сторінці у Фейсбуці.
«Без сумніву, її слово – «твердая криця». Її поезія – відверта та щира. Її талант – винятковий та багатогранний. Сьогодні наша незрівнянна Ліна Костенко святкує день народження. Многая літа, Ліно Василівно!», – йдеться у повідомленні.
«Всі проти всіх, усі ні з ким не згодні»: Ліна Костенко – про вибори
Мовчання постаті такого масштабу, як Ліна Костенко, приголомшує й вражає незрівнянно більшою мірою, аніж «всесвітній гамір» наших виборчих кампаній, галас (ніби гуркіт пневмомолота або мотора літака під самісіньким вухом) політичних розбірок наших владців й взагалі геть усі істерики, крики, волання й злобні зойки. Про це пише редактор відділу історії газети День Ігор Сюндюков.
На думку автора, Ліна Василівна сама вичерпно точно пояснила, чому вона свідомо відмовляється виходити – і то не перший рік – у токсичний український «публічний простір»:
Прости мені, мій змучений народе,
Що я мовчу. Дозволь мені мовчать!
Бо ж сієш, сієш, а воно не сходе,
І тільки змії кубляться й сичать.
Всі проти всіх, усі ні з ким не згодні.
Злість рухає людьми, але у бік безодні.
«Ліна Василівна це вичерпно пояснила (останні два рядки цього вірша – це просто блискуча характеристика українських виборів-2019). А ось чи пояснимо ми самим собі, чому така позиція першого поета України (її з абсолютною підставою можна назвати громадянською) не привертає належної уваги суспільства?», – роздумує Ігор Сюндюков.
«Втім, є й позитивні новини. Їх не так вже й мало. Приміром, 23 березня у Національній філармонії України відбудеться вечір «Весна підніме келихи тюльпанів», присвячений дню народження Поета, за участю Раїси Недашківської, Людмили Марцевич, Ігоря Завадського, Тетяни Школьної, Руслани Лоцман, Лілії Кобильник, інших знаменитих митців. А журналістка і поетеса із Чернівців Ірина Мороз запустила хештег #вітаю_ліну_костенко (записую коротеньке відео з улюбленим віршем, а потім – постять його). Отже, слово великого Митця йтиме до людей!», – пише Сюндюков.
