Такого масового телефонного замінування в столиці, як в останні тижні, майже ніколи не було.
Окрім великих торговельних центрів і супермаркетів, надходили повідомленні про замінування всіх пологових будинків, усіх навчальних закладів Києва. А цього тижня довелося шукати вибухівку і в дитячих садочках, йдеться в сюжеті ТСН.Тиждень.
Як зазначається в сюжеті, другий тиждень поспіль у столиці евакуюють дітей зі всіх дитячих садочків через повідомлення про замінування. Цього тижня обіцяли, що у повітря злетять всі заклади рівно о 13:00. "Це третій раз вже був в нас, це третій випадок. Але такої масовості, евакуації – такого не було. Це був повний робочий день, це було – вже дітки почали, пообідали, почали готуватися до денного сну, то евакуйовували дітей", - розповіла директор ДНЗ №89 Тетяна Бабій.
"Телефонний терор почався у березні й зараз справді перетнув якусь червону лінію. Правоохоронці змушені переглянути алгоритм перевірок і пошуку бомб. Країна має зрозуміти, як адаптуватись до нового виду атаки. Де не шкодують ні садочків, ні пологових", - йдеться в сюжеті.
Читайте такожУ Києві затримали 49 псевдомінерів за перших три місяці 2019 року
"По всій країні 15 тисяч за місяць – це тільки хибні. Такої масовості ми ще не мали, і такої масовості з точки зору і кількості об’єктів і кількості міст", - розповів речник МВС України Артем Шевченко.
Наразі силовики вимагають жорсткішого покарання для телефонних терористів і напрацювали нову схему реагування на "цунамі" так званих замінувань - але вважають їх секретними і ділитись, що саме придумали не збираються. Не хочуть спрощувати життя злочинцям.
Правоохоронці працюють зараз у посиленому режимі. Саме вони повинні перевірити всі об’єкти, які потрапили у повідомлення про замінування. І це лише вершина айсберга. А ще викликають медиків, пожежних, СБУ. Збитки за один хибний виклик становлять в середньому від 40 до 50 тисяч гривень. Помножте на 15 тисяч повідомлень і виходить 600 мільйонів гривень лише за один місяць. Однак це лише прямі збитки.
"Одна з торговельних мереж поскаржилася на одній зустрічі тут, що вони тільки за один місяць, за останній місяць втратили 56 мільйонів гривень збитків на тому, що припиняли роботу, виводили людей, перевіряли, запускали роботу. І так могло бути щодня, а то і по декілька разів на день", - зазначив Шевченко.
Відтак хуліганством тут вже не пахне. Десяток мільярдів гривень на рік - це вже серйозна економічна війна.
Звичайно, серед фейкових мінерів трапляються різні люди і різні мотиви. Тут нема лише одного центру. Серед них є і конкуренти по бізнесу, що намагаються нашкодити конкретному підприємству, а щоб було не так помітно приписують ще кілька адрес. Трапляються й клінічні ідіоти, що добре набралися алкоголю і не розуміють, що творять. Один навіть атомну станцію замінував.
Але біда в тому, що телефонними ми цих мінерів називаємо лише умовно. Справді масові атаки були спричинені електронними каналами, які поки неможливо ідентифікувати.
"Для розсилки такого масового характеру таких хибних повідомлень використовується сучасні сервери і сучасні засоби телекомунікаційні, які унеможливлюють наразі, ну, певну блокаду цих повідомлень", - пояснив речник МВС України.
Більшість повідомлень про замінування надходить інтернетом, як електронні листи чи повідомлення. Наша кіберполіція вважає, що йдеться про системну розсилку, яку доручають навіть не анонімам, а так званими штучним ботам. Сервери вдалося прослідкувати до Росії або окупованих Донецької, Луганської областей, а також їх виявляли в анексованому Криму.
Тому повідомлення від поліції, СБУ та прокуратури про двох затриманих цього тижня киян, які кілька днів тримали у страху мешканців Харкова, стало маленькою сенсацією
Читайте такожМасові "мінування" у Харкові: поліція евакуювала понад 22 тисячі людей з 232 об'єктів
Підозрюваним висунули звинувачення не просто в хуліганстві, а в підготовці терористичного акту.
"Днями правоохоронці Харківської області затримали двох мешканців міста Києва, яких було викрито в тому, що вони розсилали масово повідомлення електронною поштою про загрозу скажімо так публічній безпеці, тобто повідомлення про замінування певних об’єктів", - розповів заступник Директора Департаменту комунікації Нацполіції України Микола Гулевич.
Однак підозрюваних у підготовці теракту суд раптом випустив із в'язниці. Двоє затриманих вийшли під заставу - один мільйон 440 тисяч гривень за кожного. І це перший прецедент в країні звільнення за такою статтею. Виявляється, так нещодавно вирішив Конституційний суд. Він вважає, що підозра в тероризмі - ще не причина тримати людину в камері. Хлопці свою вину не визнають, але поліція таки збирається довести їх до суду.
У всьому світі ухвалена єдина тактика. Хай навіть на 99 відсотків ви будете переконані, що мінування хибне - життя людей важливіше. І той один відсоток - вартий евакуації. Особливо у країні, яка воює.
"Кожен виклик, де саме залучаються вибухотехніки повинен бути розцінений, як бойовий. Тому що в нас є бойові дії на сході нашої країни і треба бути пильними, але без паніки", - зазначив перший заступник начальника департаменту вибухотехнічної служби Нацполіції України Андрій Покушалов.
"Тож порада одна - поки силовики шукають нові методи протидії телефонному терору - не нервуйте зайве. Поки - з усіх тих десятків тисяч - жодного реального мінування вокзалу чи супермаркету, садка чи пологового не сталося. Це офіційна інформація. Однак варто виконувати всі накази щодо евакуації. Сприймайте це як просто погану погоду, як дощ, який інколи ллє з неба. Так само до нової реальності мають пристосуватися і всі комерційні об’єкти", - йдеться в сюжеті ТСН.Тиждень.
