Будівля МЗС України / REUTERS

У Міністерстві закордонних справ України сподіваються на швидке відновлення діалогу між українськими та польськими експертами для вивчення спірних моментів щодо трагічних події, що розгорнулися на Волині у 1943-1945 роках.

Про це йдеться в коментарі МЗС України до роковин Волинської трагедії.

Читайте такожАвтобус з українцями потрапив у ДТП в Польщі: є постраждалі

Відео дня

"У ці дні ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок спільної українсько-польської історії. Переконані, що кожне життя є безцінним. Тому вшановуємо пам`ять всіх загиблих внаслідок Волинської трагедії. Однозначно і рішуче засуджуємо злочини проти мирного населення - українців, поляків, євреїв, чехів та інших постраждалих", - йдеться в заяві.

Водночас у МЗС не погоджуються з однобічною і політизованою оцінкою трагічних подій 1943-1944 з боку польських політиків і дипломатів.

"Правда про тогочасні події має бути встановлена на основі достовірних архівних матеріалів. Неприпустимими є спроби маніпуляцій трагічною історією, однобоке трактування та використання її в політичних цілях. Це лише розпалює негативні емоції між українцями та поляками і не сприяє виясненню правди. Віримо, що діалог між істориками та експертами буде невдовзі відновлений, всі спірні моменти вивчені і проаналізовані в дусі порозуміння, взаємної поваги та відповідальності за майбутнє відносин між нашими державами і народами", - наголосили в міністерстві.

Як повідомляє Польське Радіо, сьогодні президент Польщі Анджей Дуда поклав квіти до Пам’ятника жертвам Волинської трагедії у Варшаві. Він наголосив, що потрібно пам’ятати про ті події, аби розвивати відносини з Україною, та додав, що важливим елементом розвитку відносин є добра воля української сторони.

"Щоб не було тієї злої пам’яті, тобто ворожості, нам потрібно, передусім, вшанування, а умовою вшанування є те, аби українська сторона погодилася на проведення ексгумацій, аби можна було позначити могили, аби нащадки знали місця, куди вони можуть поїхати, де можуть запалити свічку", - сказав польський президент.

Як повідомляв УНІАН, 22 липня 2016 року Сейм Польщі ухвалив постанову, якою визнав події, що розгорнулися на Волині у 1943-1945 роках, "геноцидом, вчиненим українськими націоналістами проти громадян ІІ Речі Посполитої". Також Сейм проголосив 11 липня національним днем пам’яті жертв цього "геноциду".

8 вересня Верховна Рада України закликала польських колег припинити політизацію трагічних сторінок українсько-польської історії та зосередити зусилля на конструктивній побудові взаємин між Україною та Польщею для зміцнення партнерства у демократичній Європі на підставі європейських цінностей.

У заяві, ухваленій постановою № 5095, йдеться, що Верховна Рада "з жалем, розчаруванням і глибокою стурбованістю сприйняла рішення Сенату і згодом ухвалення Сеймом Республіки Польща постанови від 22 липня 2016 року "Щодо вшанування пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян ІІ Речі Посполитої у 1943-1945 роках", якою надана політично та юридично некоректна оцінка трагічної сторінки українсько-польської історії, що стосується подій, зокрема конфлікту між нашими народами у період Другої світової війни".

У ВРУ вважають, що ухвалення парламентом Польщі цієї постанови поставило під загрозу політичний і дипломатичний доробок та зусилля двох держав і народів, спрямовані на взаємне прощення, примирення та вшанування пам’яті невинних жертв - українців та поляків.

Довідка УНІАН. Цього року виповнюються 76-ті роковини Волинської трагедії, що забрала життя десятків тисяч поляків та українців під час взаємних конфліктів на території нинішньої Західної України. Українці та польські історики по-різному оцінюють причини та кількість жертв Волинської трагедії. Українські історики вважають перебільшеними дані польських колег про загибель 100 тис. поляків, зазначаючи, що насправді цей конфлікт міг забрати життя максимум 30 тис. поляків. Крім того, вони звертають увагу на те, що українці також гинули від рук поляків та доведений історично факт, що жорстокі вбивства польських громадян чинили працівники радянського НКВС під виглядом ОУН-УПА.