Лише 15,7% українців готові вийти на акції протесту через різке погіршення матеріального становища.
Такого висновку дійшли експерти Інституту Горшеніна, який сьогодні підбивав підсумки річної програми соціологічних досліджень 2008 року «Проект країни»
Згідно з даними, переданих агентству УНІАН, більшість опитаних буде шукати кращих варіантів працевлаштування, додаткового заробітку тощо. На підтримку з боку свого підприємства, установи розраховують лише 13% респондентів.
Експерти відзначають, що є у людей також надія на допомогу родичів, але більшість розраховує лише на себе.
Незважаючи на критичне ставлення населення до влади, близько чверті опитаних сподіваються, що в умовах кризи держава зможе надати певну підтримку населенню та суб’єктам господарської діяльності.
Понад дві третини українців незадоволені існуючою системою пенсійного забезпечення: 39,5% респондентів, оцінюючи цю систему, назвали її швидше незадовільною, і 26% - цілком незадовільною. Повністю задовольняє пенсійна система України лише 2,5% опитаних і швидше задовольняє, ніж ні – 18,2%.
Також понад дві третини українців вважають, що існуючу в Україні пенсійну систему потрібно реформувати, противників же пенсійної реформи в Україні лише 7%.
60,6% українців чекають від пенсійної реформи зміни принципів розрахунку державної пенсії (із справедливим обліком стажу, заробітної плати, умов праці та інших показників), кожен четвертий хотів би, щоби був зменшений вік виходу громадян на пенсію; 13,3% респондентів сподіваються на введення недержавного пенсійного страхування.
Експерти Інституту Горшеніна констатують, що населення України традиційно схиляється до звичної системи пенсійного забезпечення радянського зразка, навіть очікування більш справедливого розрахунку рівня пенсій пов’язані з відомими з радянських часів факторами – стажем та розміром зарплати.
Щодо того, якою має бути вітчизняна система пенсійного забезпечення, 40,5% респондентів хотіли б бачити солідарну пенсійну систему, коли кошти на виплату пенсій надходять з податків працюючих громадян, 31,1% опитаних схиляються до накопичувальної системи, коли пенсійні відрахування із зарплати громадянина накопичуються на спеціальних рахунках впродовж його працездатного періоду.
Також у дослідженні представлені погляди дітей на Україну. Зокрема, у свідомості дітей Україна як країна існує, і з Україною пов’язують своє майбутнє майже всі опитані. Цього року зменшився масив висловлювань, пов’язаних з питаннями внутрішньої політики, на користь критики та пропозицій щодо зовнішньополітичного курсу України. Діти розмірковують на тему НАТО, Євросоюзу, змістовно і досить різноманітно відповідають на питання про позиціонування України у світі. Діти взагалі не акцентують своєї уваги на проблемі «Схід-Захід», а якщо контекстуально торкаються цього питання, кажуть, що воно штучне і проблему вигадали політики.
До політикуму діти ставляться негативно або нейтрально, владу підозрюють у корисливих мотивах. Як і минулого року, яскраво демонструють неприйняття популізму і позбавлених змісту політичних гасел, розрізняють слова та конкретні справи державних діячів, дорікають всім без винятку політикам за «несерйозність».
У питаннях соціальної політики діти припускають, що є економічно-беззахисний прошарок населення, долею якого повинна опікуватися держава, але більшість схиляється до думки, що людина має добиватися свого добробуту самостійно, багато працювати і не покладатися на державу в питаннях самозабезпечування. До того ж діти скептично ставляться до можливостей держави у соціальній сфері та у справі подолання соціальних пороків.
Впродовж 2008 року Київський Інститут проблем управління імені Горшеніна досліджував, якою бачать українці власну державу, і якою хотіли б її бачити, чого чекають від своєї країни, на що і на кого сподіваються, як планують своє майбутнє. Дослідження проводились методом індивідувальних інтерв’ю (face to face) та телефонних опитувань (CATI), і здійснювались в усіх обласних центрах України, містах Києві та Севастополі.
