Спас Нерукотворний. Фреска монастиря Ставроникита на Святій Горі Афон. XVI століття / Фото: athos-ukraine.com

Як повідомляє БФ «Православна спадщина України на Святій Горі Афон», свято було встановлено Православною Церквою у зв'язку з важливою подією - Перенесенням із Едесси до Константинополя Нерукотворного Образу Господа нашого Ісуса Христа.

Читайте такожУ Донецькій області школярі зворушливо виконали гімн України під час відкриття школи (відео)

Відповідно до Священного Передання, коли Іісус Христос проповідував в Едессі, там хворів на проказу градоначальник Авгарь, який, почувши про Нього, не бачачи на власні очі, увірував. Він написав листа, адресованого Спасителю, просячи про зцілення. Передати лист мав художник на ім'я Ананія, якого попросили зобразити Іісуса Христа. Однак художник, як не старався, не міг зобразити Господа. Спаситель побачив його в натовпі й покликав, благословив послати до правителя одного з апостолів, щоб зцілити хворого. Також Христос попросив дати йому воду й убрус (полотно). Він умився і витер обличчя, так на убрусі закарбувався Його Нерукотворний образ. Ікону Ананія доставив Авгарю, який зцілився. Лише кілька ран залишалися невилікуваними до приходу апостола Фаддея.

Відео дня

Нерукотворний образ встановили в ніші над міськими воротами. Але правнук Авгаря впав у єресь ідолопоклонства і захотів зняти ікону. У той час Едеському єпископу явився Господь і звелів заховати святиню. Владика, взявши з собою одного священнослужителя, прийшов вночі до стіни. Вони запалили лампаду й заклали ікону цеглою й дощечкою, виготовленою з глини.

Через багато років у 545 році цар Персії Хосрой I взяв місто в облогу. У цей час єпископу Евлавію явилася Божа Матір і сказала дістати з замурованої ніши ікону. Коли цеглу й глиняну дошку зняли, всі здивувалися - перед образом була запалена лампада, а на дошці відбився схожий образ. Віруючі з іконою пройшли хресним ходом і вороже військо відступило.

У 630 році містом заволоділи араби. У 944 році імператор Костянтин переніс Нерукотворний образ з Едесси до Константинополя. Тому свято називають «Спасом на полотні», «Спасом на убрусі».

У народі це свято також відоме як Хлібний і Горіховий Спас, бо в цей час зазвичай достигають лісові горіхи, господині пекли хліб з нового врожаю, який освячували цього дня в церкві.