Президент України Віктор ЮЩЕНКО підписав Закон України «Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо забезпечення прав засуджених осіб в установах виконання покарань».

Про це повідомляє прес-служба глави держави.

Як повідомляв УНІАН, 21 січня Верховна Рада України ухвалила закон, яким передбачено заборону щодо дискримінації засуджених за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігійних, політичних та інших переконань, національного або соціального походження, майнового стану, сімейного становища або за іншою ознакою.

Відео дня

Законом розширено повноваження щодо громадського контролю. Так, без спецдозволів допускаються на території установ виконання покарань члени Європейського комітету із запобігання катувань чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню та голова та члени спостережних комісій. Крім того, таке право будуть мати міністр юстиції України.

Щодо виконання покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, то встановлено, що новоприбулі до виправного центру проходять медичне обстеження з метою виявлення інфекційних та інших захворювань протягом чотирнадцяти діб. Під час обстеження вони тримаються в окремих приміщеннях. Розширено право осіб, засуджених до обмеження волі, на пересування у межах виправного центру (за межами гуртожитку) без дозволу.

Крім того, скасовано тримання жінок у дільницях посиленого контролю.

Законом передбачається приведення розміру мінімальної жилої площі на засудженого у відповідність до європейських стандартів, а саме - 4 кв. м. проти діючого - 3 кв. м. Збільшено кількість телефонних розмов. Замість однієї розмови на місяць встановлюються розмови без обмежень .

Надається можливість короткочасного виїзду за межі установи виконання покарань особам, які перебувають в установах мінімального режиму з полегшеними умовами тримання та особам, засудженим до обмеження волі.

Всім засудженням надається дозвіл на отримання посилок без обмежень, а засудженим, що перебувають у колоніях з мінімальним рівнем безпеки, на отримання кореспонденції без її перегляду.

Засуджений набуває право на прохання до адміністрації з питань щодо представлення до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання чи до заміни невідбутої частини покарання більш м`яким.

Змінюються умови тримання для засуджених до довічного позбавлення волі, а саме: збільшується кількість короткострокових побачень з одного разу на півроку, до одного на квартал; закріплюється те, що жінки, які засуджені до довічного позбавлення волі, розміщуються, як правило, у секторах середнього рівня безпеки виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання; для чоловіків передбачена можливість переведення з приміщень камерного типу, в яких тримаються по дві особи, до багатомісних приміщень камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки з наданням дозволу на участь у групових заходах освітнього, культурно-масового та фізкультурно-оздоровчого характеру у порядку, встановленому чинним законодавством - після фактичного відбуття у даних приміщеннях не менше п`ятнадцяти років строку покарання; а після фактичного відбуття у багатомісних приміщеннях камерного типу не менше п`яти років строку покарання - у звичайні житлові приміщення виправної колонії максимального рівня безпеки.

Новелою є те, що особа, у разі визнання її інвалідом першої, другої групи або у разі захворювання на тяжку хворобу, яка засуджена до громадських робіт або обмеження волі, за поданням органу чи установи виконання покарань достроково звільняється судом від відбування покарання без вказування даних, які характеризують її поведінку під час відбування покарань.