Головний спеціаліст сектору моніторингу ситуації щодо окупованих територій Департаменту культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики Сергій Нємцев розповів, що можна знайти на місці знищеного Каховського водосховища.
Як він повідомив під час брифінгу у медіа-центрі "Україна-Одеса", ця місцевість є дуже цікавою для науки. Скоріш за все там є речі й об’єкти, які раніше не були відомі археологам, але, щоб зафіксувати та дослідити знахідки, потрібна безпека – тільки такі умови дозволять організувати планомірні археологічні роботи.
За словами фахівця, у 1950-х роках, перед створенням Каховського водосховища, на цій місцевості кілька років працювали експедиції, але все відбувалося в авральному порядку - все робилося наспіх.
"Тому купа об’єктів, які були тоді зафіксовані, отримали не дуже добрі географічні прив’язки, які зараз не існують. Тому зараз дуже складно з’ясувати, наприклад, знайдене зараз поселення вже було зафіксовано у 20 сторіччі, чи ні і це - зовсім невідомий об’єкт", - пояснює Нємцев.
Він навів приклад того, як працювала в той час експедиція, якою керував спеціаліст зі скіфо-сарматської та античної археології Борис Граков. Зокрема, тоді знайшли скіфське поселення на лівобережжі Дніпра - в районі селища Верхній Рогачик. За словами Нємцева, археологи тоді зафіксували знахідку досить у невизначеному місці - "стільки-то кілометрів від баржі", яка стоїть на березі Дніпра.
"Але під час створення водосховища баржа на березі була затоплена, тобто ця прив’язка зникла. Тепер з'ясувати, де ця "точка", дуже складно. І таких прикладів багато", - розповів посадовець.
Він підкреслив, що за умовах безпеки вся ці місця дуже цікаві для археологів - вони прагнуть знайти всі ці "скарби", зафіксувати, й певні предмети передати до музеїв України.
"Хто знає, може знахідки повністю змінять уявлення нижнього Дніпра", - каже Нємцев.
За його словами, ця місцевість була дуже зручною для проживання ще з часів пізнього палеоліту та можливо можна знайти "відлуння" всіх епох, які були наступними в археологічній хронології.
Водночас він акцентує: для наукової археології дуже важливо не просто щось знайти, а й зафіксувати умови, навколишні предмети, грунт тощо. Наприклад, якщо це амфора, то звідки вона - із селища, кладовища тощо. Без цього контексту амфора втрачає інформаційну цінність, тому що схожих предметів в музеях - десятки, сотні, навіть тисячі одиниць. Як стверджує фахівець, абсолютно унікальних предметів небагато, а серійні старовинні речі мають наукову цінність тільки, якщо зафіксовані за певними процедурами. Це дуже важливо, бо інакше втрачається історія.
"Тому наразі краще, що можна зробити - це нічого не чіпати, поки не буде можливості офіційно дослідити. Місцевій владі потрібно зробити все, щоб зараз громадяни не перебували на території, яка раніше була під водами Каховської ГЕС, в першу чергу, щоб не наражати себе на небезпеку, бо ті місця постійно прострілюються", - підкреслює головний спеціаліст.
Він також прокоментував оприлюднені у соцмережах фотографії, зроблені на місцевості, яка до 6 червня була під поверхнею водосховища. Зокрема, за його словами, він не знає, хто ці люди та не виключає, що йдеться про "чорних археологів" та додав, що у районі заповідника Хортиця вже були зафіксовані люди з металошукачами.
"Каховська ГЕС - це трагедія двічі. Перший раз - коли її будували. Її виникнення змінило життя населених пунктів, які були розташовані у зоні підтоплення та по берегах майбутнього водосховища. Другий - зараз, коли воно припинило існувати - знов трагедія, яка змінює життя навколо", - акцентує посадовець.
За його словами, наразі краще за все набратися терпіння, але, якщо випадково там щось вдасться знайти, треба зафіксувати координати та повідомити про це найближчий музей.
Що було на місці Каховського водосховища
Великий Луг - історична назва місцевості, велетенських річкових плавнів, які колись існували на лівому березі Дніпра (між Дніпром і лівою притокою Конки, а також тягнулися широкою смугою вздовж правого берегу від гирла річки Середня Хортиця). Плавні, зарослі листяним лісом, очеретом і рогозом мали площу понад 400 кв. км. Вся ця місцевість належала Запорізькій Січі, з Великим Лугом часто ототожнювали усе Запорожжя.
На нижньому Дніпрі існувало 8 перевозів, відомих ще з часів бронзи. Тут були 4 піщані кучугури, що також були найліпшими перевозами: Великі кучугури, Водянські кучугури, Каменські кучугури, Нижньодніпровські (Олешківські) кучугури.
Під час своєї мандрівки по Нижньому Подніпров'ю і тодішньому Великому Лугу давньогрецький історик Геродот був вражений казковою лісистою країною, яку він назвав Гілеєю, повною "різноманітнішими деревами". Зі спогадів старожилів відомо, що на Великому Лузі "зростали могутні дерева, а через дикі хащі й бурелом неможливо було пробитись ані кінному, ані пішому".
Навіть після створення Каховського водосховища серед залишків плавнів зберігалася унікальна рослинність, у тому числі реліктова та рідкісна - водяний горіх, латаття біле, глечики жовті тощо.
У річках Великого Лугу водилися велетенські білуги, соми, коропи, щуки, зграями плавали осетри, севрюга, стерлядь, камбала та інша риба, яку можна було ловити голими руками.
Водилися вовки, олені, сарни, лисиці, коти, зайці, борсуки, горностаї, ховрахи, бобри, куниці, дикі коні, лебеді, качки, баклани, горлиці, зозулі, яструби, орли тощо.
Великий Луг був затоплений водами Каховського водосховища у 1955-1957 роках, за винятком деяких ділянок, а після підриву росіянами Каховської ГЕС 6 червня 2023 року, він був "вивільнений" на поверхню.
