Офіційне видання Верховної Ради "Голос України" 17 квітня опублікувало "мобілізаційний" закон. Документ вносить певні зміни в мобілізаційні процеси, які впливають на підприємства. Розгляньмо їх детальніше.

1. Статус критично важливого підприємства.

На цьому рівні основне не змінюється: такий статус можна буде отримати, і на його підставі можна буде бронювати працівників.

Відео дня

Як і раніше, критерії для отримання такого статусу зараз закріплені Постановою КМУ від 27.01.2023 №76.

Проте, в майбутньому можуть з’явитись зміни до цього документу, або взагалі може з’явитись новий документ, оскільки закон зобов’язує КМУ спільно з комітетом Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки переглянути критерії критичності підприємств.

2. Бронювання.

Якщо підприємство має статус критично важливого, бронюванню підлягають тепер і його бенефіціарні власники, які не є працівниками.

Відстрочка у зв’язку з бронюванням надаватиметься лише тим заброньованим працівникам, які перебувають на спеціальному військовому обліку.

Оскільки працівник самостійно не може ініціювати переведення із загального військового обліку на спеціальний, то видається, що ці зміни вводяться з тією метою, аби без зміни діючої процедури по звітування підприємства по заброньованих працівниках додатково зумовити, щоб такі заброньовані працівники особисто прибули до ТЦК та СП для оновлення даних, інакше їх не переведуть на спеціальний військовий облік і, відповідно, вони не отримають відстрочку.

Закон вводить обов’язок компаній оформити відстрочки по ТЦК та СП за місцезнаходженням компанії, що змінює чинний підхід. Таким чином планується досягти того, щоб відповідний ТЦК та СП оперативно отримував інформацію по тих працівниках, яких вони не можуть зрештою мобілізувати – відповідно, має зменшитись і кількість запитів про надання відомостей про таких працівників, які зараз надходять компаніям.

3. Військовий облік працівників та співпраця з органами влади та місцевого самоврядування.

Основним документом для бізнесу в цьому питанні залишається Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487.

Закон, очевидно, не вніс до нього зміни. Різний рівень документів: закон – постанова КМУ (підзаконний акт). Не виключено, що такі зміни можуть бути внесені КМУ на виконання Закону.

Але поки що випрацювана процедура по згадані постанові залишається працювати так:

  • затвердження списків персонального військового обліку, оперативної відомості обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
  • певний обсяг обов’язків щодо звіряння даних працівників з даними відповідних ТЦК та СП;
  • надання окремих відомостей на їхню вимогу;
  • перевірки ТЦК;
  • оповіщення працівників про їх виклик до ТЦК та СП, вручення повісток та забезпечення їх прибуття, тощо.

Щодо останнього (в частині забезпечення прибуття), у мережі шириться інформація, що роботодавці будуть фізично (що на практиці може означати – насильно) доставляти працівників до ТЦК та СП. Однак це припущення не містить підтвердження в законі. Роботодавець, якщо надійшло розпорядження ТЦК та СП про оповіщення працівника про його виклик повинен лише:

  • Сповістити працівника про такий виклик. Для цього, як і раніше, має бути достатнім видати наказ/розпорядження керівника підприємства про ознайомлення з розпорядженням ТЦК та СП.
  • Забезпечити прибуття до ТЦК та СП у визначені розпорядженням місце, дату та час. Роботодавцеві потрібно буде провести певні інформаційні та організаційно-технічні заходи з оповіщення працівника про його виклик. Витрати на такі заходи можна буде компенсувати з Державного бюджету України. Але поки що невідомо, що розуміється під "інформаційними та організаційно-технічними заходами". За відсутності роз’яснень з цього питання, хоча б на рівні підзаконного акту, роботодавець не зобов’язаний фізично доставляти працівників до ТЦК та СП. Тоді як для виконання цього обов’язку буде достатньо тим ж самим, або окремим наказом/розпорядженням увільнити працівника від роботи на період часу, необхідний працівнику, щоб добратись, пройти ВЛК (за необхідності) та оновити свої дані в ТЦК та СП.
  • Відзвітувати перед ТЦК та СП про проведені дії. Буде достатньо направити Укрпоштою лист з копією наказу(-ів)/розпорядження(-нь). Якщо працівник у відпустці/відрядженні/тимчасово непрацездатний – до ТЦК направляються копії відповідного наказу/розпорядження; а коли працівник повертається з відпустки/відрядження/відновлює працездатність – підприємство ознайомлює його з розпорядженням ТЦК та СП про його виклик, та знову звітує перед ТЦК та СП.

Закон передбачає, що до 17 травня 2024 (включно), КМУ має розробити та затвердити порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, де буде визначено, зокрема, порядок оповіщення військовозобов’язаних та резервістів, їх прибуття до ТЦК та СП.

З опису наповнення такого порядку з боку КМУ, можна припустити, що це буде один із основних документів, на підставі якого буде здійснюватися призов на військову службу під час мобілізації. Він може уточнити процедуру, за якою роботодавці будуть зобов’язані оповіщати та забезпечувати прибуття працівників на виклик ТЦК та СП.

4. Відповідальність роботодавця.

Відтепер, буде чітко визначено, що роботодавець несе відповідальність за взяття нового працівника на персональний військовий облік.

Тобто у випадку приймання на роботу без військово-облікового документу, або з неналежним військово-обліковим документом, у ТЦК та СП буде під рукою чітка норма, яка дозволить притягувати до адміністративної відповідальності керівника роботодавця, або відповідального у нього за військовий облік працівника.

Також, не виключено, що така норма буде використовуватись правоохоронними органами, якщо будуть з’являтись спроби притягнення роботодавців до кримінальної відповідальності за статтею 114-1 "Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань" Кримінального кодексу Україну за невиконання окремих обов’язків у якості незамінного посередника між ТЦК та СП, які забезпечують призов на військову службу та працівниками.

Окрім цього, 10.04.2024 (за день до прийняття Закону) у парламенті було прийнято у першому читанні (за основу) законопроект 10379, який був зареєстрований ще 25.12.2023 (в той же день, коли реєструвався перший "мобілізаційний законопроект 10379, який потім і замінив законопроект 10449 – Закон).

Ним передбачено дуже жорстку відповідальність: збільшення адміністративного штрафу за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, до якого притягуються роботодавці – від 153 000 грн до 204 000 грн. При цьому, не зрозуміло, як застосовуватиметься цей штраф, оскільки, наприклад, якщо ТЦК та СП буде застосовувати його як порушення по кожному окремому працівнику, загальна сума штрафу для компанії може сягати мільйонів, а той десятків мільйонів гривень.

Однак шириться інформація, що суми штрафів будуть зменшені під час розгляду законопроєкту в другому читанні (після проходження розгляду профільним комітетом парламенту).

Владислав Кепко,  керівник Практики працевлаштування та військового права, ЮК "Сирота, Дзіс, Мельник & партнери"