Підозрюваних у справі про вбивство українського журналіста Павла Шеремета від відповідальності "може врятувати" тільки визнання судом того, що певні докази слідства не можна було використовувати.
Про це заявив заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, передає Громадське.
"У них є єдина можливість, якщо суд під тиском, який вони розвивають, визнає якісь докази тими, які не можна використовувати. Оце їхня надія", - заявив Геращенко у відповідь на питання, чи припускає він, що підозрювані можуть бути невинуватими.
Однак, на думку Геращенка, у слідства нібито були всі права пред'являти їм підозру. За його словами, справу "не вішали на першого зустрічного".
Читайте такожЧи фальшуватиме справу Шеремета суд присяжних
Він також наголосив, що в цій справі немає ніякого "політичного тиску", адже представники МВС завжди називають Андрія Антоненка, Юлію Кузьменко та Яну Дугарь саме "підозрюваними у можливому вбивстві Шеремета", а не "вбивцями".
Справа про вбивство Шеремета
- Павло Шеремет загинув у центрі Києва вранці 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля.
- 12 грудня 2019 року в Нацполіції заявили, що в причетності до вбивства підозрюють музиканта, ветерана АТО Антоненка, лікаря Кузьменко (псевдонім "Ліса"), військову медсестру Яну Дугарь.
- Підозри вручили Антоненку, якого слідство вважає організатором вбивства, Кузьменко, яка, на думку слідства, закладала вибухівку під авто журналіста, і Дугарь, яка напередодні вбивства нібито фотографувала камери спостереження на місці злочину.
- Суд обрав Антоненку та Кузьменко запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, Дугарь - запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
- 21 травня Антоненку, Кузьменко і Дугарь додали ще дві підозри, а такожзмінили зміст попередньої.
- За словами керівника юридичної фірми "Сенс Консалтинг" Леоніда Маслова, адвокати якої захищають Антоненка, з тексту підозри у частині мотиву прибрали "ультранаціоналістичні ідеї", "велич арійської раси" та інше, тепер у ньому йдеться, що "невстановлені особи, діючи з ряду особистих мотивів, вирішили створити вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту". Ці невстановлені особи "залучили" Антоненка, Дугарь і Кузьменко.
- Юрист уточнив, що у кваліфікації вбивства відсутнє згадування про корисливий мотив і посилання на пункти 6, 11 ч. 2 ст. 115 ККУ - корисливий або замовний мотив.
- За словами Маслова, Антоненко тепер не організатор, а виконавець за попередньою змовою, а Кузьменко - "лише заклала вибухівку разом з Антоненком, але не натискала на гачок".
- Крім того, підозрюваних звинувачують у знищенні автомобіля, в якому перебував Шеремет, і зберіганні вибухівки.
- 11 серпня Апеляційний суд Києва змінив Кузьменко запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
- На засіданні суду присяжних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета прокурор попросив суд допитати 263 особи.
