З березня минулого року у соцмережах та на сайтах держустанов з’являлися новини про заборону відеореєстраторів. Зокрема мова йшла про можливість фото- та відеозйомки доріг загального користування, об'єктів загального призначення, об'єктів інфраструктури, блокпостів, укріплень, розташування, зосередження чи переміщення військових частин (підрозділів) сил оборони. Мовляв, потрібно максимально обмежити поширення інформації, яка може зашкодити військовим, цивільним та критичній інфраструктурі.
З одного боку, така заборона начебто цілком логічна. З іншого – в історії з відеореєстраторами є кілька істотних недоліків.
У березні 2022 року повідомлення про заборону у своїй більшості не були підкріплені посиланням на відповідний документ – закон, положення, розпорядження тощо. В окремих повідомленнях вдалося знайти посилання на реєстраційний номер документа: заборону запроваджено на виконання протоколу засідання оперативного штабу Ради оборони Київської області від 19.03.2022 №28. Але слід зазначити, що фото- та відеофіксація деяких об’єктів була заборонена навіть у мирний час і список майже не змінився у період воєнного стану.
Представники влади наголошували, що водії мають або демонтувати засоби фото- та відеофіксації, або заклеїти їх, якщо вони стаціонарні
Згідно зі ст. 8 Закону "Про державну таємницю", заборонено фотографувати та фіксувати на відео:
- підготовку та проведення військових операцій;
- стратегічне та мобілізаційне розгортання військ;
- найважливіші показники, що характеризують організацію, чисельність, дислокацію, бойову та мобілізаційну готовність, бойову й іншу військову підготовку, озброєння та матеріально-технічне забезпечення ЗСУ;
- дислокацію, характеристики пунктів управління ЗСУ;
- геодезичні, гравіметричні, картографічні та гідрометеорологічні дані, що мають значення для оборони країни;
- системи озброєння;
- показники розвитку Збройних Сил України та їх можливостей;
- склад, завдання і матеріально-технічне забезпечення розвідувального органу Міністерства оборони України;
- особовий склад Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, а також осіб, які співпрацюють або раніше співпрацювали на конфіденційній основі із Силами спеціальних операцій Збройних Сил України;
- методи та результати ведення руху опору, оперативний резерв і мережа осередків руху опору.
Крім того, пунктом 17 Постанови Кабміну "Про прикордонний режим", відео-, кіно- та фотозйомки в межах прикордонної смуги проводиться лише після інформування органу охорони державного кордону…
Представники влади наголошували, що водії мають або демонтувати засоби фото- та відеофіксації, або заклеїти їх, якщо вони стаціонарні. Йшлося навіть про те, що за ігнорування таких "правил" автомобіль забиратимуть на штрафмайданчик, а з людиною проведуть "жорстку бесіду". До якого з видів адміністративної чи кримінальної відповідальності належить "жорстка бесіда" - у публікаціях зазначено не було. Але варто пам’ятати, що воєнний стан – це не привід зловживати повноваженнями. Будь-які обмеження прав повинні бути оформлені відповідно до вимог законодавства, оприлюднені та доведені до уваги громадян.
Накази, видані в межах повноважень місцевих рад, мають бути оприлюднені, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом
Закон України "Про правовий режим воєнного стану" визначає, що військове командування разом з військовими адміністраціями можуть запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану. Начальник військової адміністрації видає накази та розпорядження у межах своїх повноважень, які мають таку ж юридичну силу, що і рішення відповідної ради. Накази, видані в межах повноважень місцевих рад, мають бути оприлюднені, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом.
Отже, рішення треба виконувати, якщо його оформлено саме у вигляді нормативно-правового акту, на який ОВА можуть посилатися у своїх публікаціях, наприклад, в соцмережах. Самі ж по собі такі публікації не є актом, обов’язковим до виконання.
Це – велика прогалина. Адже юристи були не в змозі їх тлумачити через відсутність у відкритому доступі текстів документів, якими ці обмеження запроваджені. Якщо ж у відповідного документа обмежений доступ, то було б непогано хоча б вказувати його реєстраційний номер та дату ухвалення із витягом тієї інформації, яка безпосередньо стосується заборони на фотографування доріг.
У вересні 2022 року до Київської ОВА надійшов запит про надання інформації щодо протоколу засідань оперативного штабу Ради оборони Київської області від 19.03.2022 №28, яким і було введене в дію рішення про заборону відеореєстраторів. На вимогу Київська ОВА надала відповідний витяг. І це єдина наявна інформація з цього приводу.
Також у повідомленнях зазначалося, що "у разі виявлення використання відеореєстраторів населенням, особовим складом Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління СБУ в м. Києві та Київській області, ТРО Київської області відеозаписи будуть знищуватися, а власники зазначених засобів притягатися до відповідальності". Але яка саме відповідальність передбачена за невиконання вимог? Невідомо. Тобто заборона є, а санкції у витягу немає.
Втім, якщо говорити про відповідальність, то 24 березня 2022 року було ухвалено Закон України щодо забезпечення протидії несанкціонованому розповсюдженню інформації про направлення, переміщення міжнародної військової допомоги в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших військових формувань України. Але тут теж прогалина. В тексті документу мова йде про кримінальну відповідальність за несанкціоноване поширення інформації, а не її створення.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про інформацію" основними видами інформаційної діяльності є створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорона та захист інформації. А у новій статті Кримінального кодексу заборона стосується лише одного виду діяльності – поширення. Тобто цим положенням не забороняється створення, збирання, зберігання тощо.
Що ж таке поширення? У постанові Касаційного цивільного суду Верховного суду України від 24 грудня 2021 року у справі № 757/9133/18-ц зазначено, що поширення інформації – це:
- опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації;
- поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку;
- викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам;
- повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Таким чином, можна зробити висновок: зберігання фото чи відео з переліку не забороненого законом на власному пристрої, без мети його поширення в мережі, злочином не є.
Ігор Ясько, керуючий партнер ЮК Winner
