28 мільярдів доларів — таку суму влада США розраховує отримати від податків із криптовалютних угод до федерального бюджету за найближчі десять років. Ця сума — більше половини річного бюджету України (бюджет України — 47 мільярдів доларів).
А які ж суми на крипторинку в нас?
Щоденно громадяни нашої країни продають/купують криптовалюти на 4,2 мільярда гривень. Прогнозні податки із цієї суми, наприклад, при ставці в 1% — 40 мільйонів гривень за 1 день! 40 мільйонів, які можуть підвищити боєздатність нашої армії, підняти пенсії, покращити якість медицини. Але в Україні ці гроші в "сірій зоні".
Українці — одні з найактивніших криптовалютників світу. Ми займаємо четверте місце в рейтингу глобального індексу сприйняття криптоактивів у 2021 році. Україна випередила навіть таких потужних гравців крипторинку, як Сполучені Штати та Китай.
4,2 мільярда гривень ($150 млн) — чи багато це в масштабах країни? Для розуміння масштабу: середній показник 2022-го за міжбанківськими операціями — 13,5 мільярда гривень на день ($500 млн).
За своїм масштабом український ринок криптовалюти — це трохи менша за офіційну банківська система, але знаходиться вона в тіні. І, на жаль, від того, що ці шалені суми "сховані", програють усі — бізнес, держава і навіть ті, хто вперше чує про криптовалюту. Далі я поясню, чому…
КРИПТОМЕККА СХІДНОЇ ЄВРОПИ?
Хоча ми звикли, що зазвичай державна бюрократична машина живе в іншому, аналоговому, світі, цього разу нас, нарешті, чують. У вересні минулого року Верховна Рада прийняла Закон "Про віртуальні активи". І хоча спочатку Президентом України він був ветований, станом на сьогодні закон із пропозиціями глави держави схвалений Верховною Радою. Очікуємо підписання його Президентом. Це серйозна заявка на успіх у перегонах за звання "криптовалютного центру Східної Європи". Україна стає зручною юрисдикцією для інвесторів.
Коротко поясню, в чому ж суть Закону - зараз, при виведенні крипти на банківську карту, потрібно сплатити 19,5% податків (податок на прибуток фізосіб та військовий збір). Ми ж очікуємо, щоб після всіх законодавчих доопрацювань, в тому числі шляхом внесення необхідних змін до Податкового Кодексу, ця сума становила всього 5%. І не з усієї суми, а з доходу, який ви отримали. Це абсолютно "білі" легальні кошти.
У Латвії ця ставка, до прикладу, — 20%. Вчетверо вища! Тож наші податкові умови мають спричинити криптовалютний бум.
НАВІЩО ЛЕГАЛАЙЗ КРИПТОВАЛЮТИ УКРАЇНЦЯМ?
Легалізація і прозорість криптовалютних бірж — це те, що ми очікуємо після прийняття всієї законодавчої бази. Але навіщо цей "білий" ринок українцям?
Власники криптовалюти, знають, що монети та NFT — ризиковані інвестиції. Прийняття Закону "Про віртуальні активи" надає криптоактивам статусу об'єктів цивільних прав, тобто, вони стають легальною власністю. Це означає, що власники валюти будуть захищені юридично.
Найелементарніше — це можливість звернутися до правоохоронних чи судових органів. Як показує практика, за відсутності нормативної бази, коли зловмисники викрали з вашого електронного гаманця, приміром, біткоїн, потерпілому потрібно доводити, що він втратив щось дороговартісне, що взагалі існувало в природі. Тож ми законодавчо закріпимо - ніхто не може розпоряджатися криптовалютою без вільного волевиявлення власника. Крім того, Закон передбачає і технічні засоби захисту криптовласності. Приміром, буде введена обов’язкова двоетапна автентифікація під час проведення операцій.
На жаль, на сірому ринку криптоброкер може просто втікти із коштами інвесторів. Візьмімо приклад турецької біржі Thodex, гендиректор якої втік із 2 мільярдами доларів інвесторів. Необхідно створити всі умови, аби кінцевий власник біржі був під контролем. І забезпечити це може лише держава.
КАВА ЗА КРИПТУ
Зараз в Україні криптогроші треба продавати на біржі і потім міняти на "живі" — це дуже незручно й довго. Наприклад, в Італії ще з 2019 року можна розрахуватися криптовалютою в багатьох торгівельних закладах. Якщо точніше — понад 15% усіх брендів і магазинів світу, де можна було розрахуватися криптовалютою, працювали в цій країні. У 2017 році криптобіржі та криптовалютні платформи в Італії прирівняли до операторів, які працюють зі звичайними валютами.
У Нацбанку вже заявили, що купувати чи продавати товари і послуги в Україні можна лише за гривню. Хоча змінити це дуже просто. Попри те, що купити будь-що в Україні можна лише за національну валюту, — в магазинах можна вільно розрахуватися доларовою чи єврокартою. Під час оплати відбувається миттєва конвертація валюти в гривню. Що ж заважає конвертувати аналогічно, наприклад, біткоїн? Тут ми знову повертаємося до питання безпеки, бо під час транзакцій із криптовалютою потрібна автентифікація власника.
Створити таку систему з нуля — дорого і довго. Набагато легше зробити це за допомогою наявних інструментів: банків, як, наприклад, Monobank та застосунку Дія, яким користуються понад 14 мільйонів українців.
Ще кілька років тому більшість скептиків би не повірили, що саме в Україні з’явиться перший електронний паспорт громадянина. А отже, якщо є офіційний електронний паспорт у Дії, чому він не може стати способом для ідентифікації користувача криптогаманця? Зареєструватися на криптобіржі чи розрахуватися криптою з допомогою Дії — наша найближча мета.
+$1 МЛРД В УКРАЇНУ
У 2021 році українські заробітчани перерахували до країни 15 мільярдів доларів. Ви запитаєте, до чого тут криптовалюти? Це надійний спосіб надсилати гроші додому дешево.
Яскравим прикладом є Сальвадор — невелика країна в Центральній Америці, що першою у світі визнала біткоїн валютою. Як і Україна, Сальвадор отримує чималі надходження від заробітчан (приблизно 6 мільярдів доларів). Кожен переказ грошей додому обкладається банківською комісією. За оцінками влади Сальвадору, через це економіка країни втрачає від 170 до 400 мільйонів доларів на рік.
Ви вже порахували, скільки на комісіях втрачають українці? Від 500 мільйонів до 1 мільярда доларів. Це гроші, які можуть щороку додатково надходити в українську економіку, а не залишатися у вигляді прибутків закордонних банків. З такими додатковими валютними надходженнями держава почне трохи менше думати про кредити. Виграють і криптобіржі, в яких зросте кількість клієнтів. Враховуючи очікувані правила легалізації, гравці ринку будуть зацікавлені стати резидентами в тій же Дія.City і сплатити податки в Україні — держава виграє двічі.
ДІЯ І КРИПТОВАЛЮТА
Цифрова трансформація, яка відбувається в Україні, — це такий же прорив, як і самі криптовалюти. Українці вже є "цифровою нацією". У застосунку Дія, який діджиталізував майже кожен український дім, регулярно з’являються нові функції та можливості. Чому наступним не може бути доступ до криптобірж і криптовалют?
Користування державним застосунком Дія вже є повсякденністю. Наступне завдання, яке ми з командою ставимо, — зробити криптовалюту такою ж звичною і зрозумілою, як Дія. І чому б це не зробити за допомогою застосунку, до якого вже всі звикли?
Для резидентів Дія.City, де створено один із найкращих правових і податкових режимів для ІТ-сектору, — це нові можливості в інвестуванні. Держава отримує нових контрагентів, які сплачують податки, а бізнес — можливість працювати легально, але без величезного фіскального навантаження. У Дія.City, приміром, є можливість обирати, який корпоративний податок сплачувати: податок на виведений капітал у 9% або податок на прибуток — 18%.
ПОВНИЙ WIN-WIN
Як бачимо, унормування ринку криптовалют і можливості співпраці між державою та крипторинком відкривають величезний потенціал для всіх.
Держава отримає додаткові податки, криптобіржі — довіру і нових клієнтів, а звичайні українці — 100% легальний дохід, зручний і, головне, — захищений доступ до крипторинку. Виграє кожен громадянин.
Українці — перші у світі, хто має у своєму смартфоні паспорт. Чому б не стати країною, в якій у кожному смартфоні буде криптогаманець, яким можна оплатити комуналку чи розрахуватися в супермаркеті?
