Чорнобиль минулого року привернув особливу увагу туристів з різних куточків світу. Але Київ заслуговує на це навіть більше.
«Я поїхала в Київ не заради української культури що щоб дізнатися більше про історію Східної Європи. Ні, з соромом мушу зізнатися, що Київ був лише зупинкою перед екскурсією в Чорнобиль. Але я швидко зрозуміла, що столиця країни була варта більшого, ніж кинутий побіжно погляд. Це нескінченний вибір кухні з усього світу, неймовірна радянська архітектура в суміші з сучасним дизайном, а також досить приємні місцеві жителі», - пише на сторінках Forbes Тереза Крістін.
Читайте такожЦифри вражають: стала відома кількість туристів, які відвідали Чорнобиль цього року
Вона зауважує, що шарм Києва не такий, як у романтичних міст на зразок Парижу чи Венеції. В української столиці він особливий.
«Київ відрізняється сумною красою. Але ви зрозумієте, що велика сила народу й міста змусять вас любити цю перлину Східної Європи навіть більше», - зауважує автор.
Неможливо окреслити історію України лише кількома реченнями. Але розуміння минулого країни додасть глибини до відвідування її столиці. Багато століть країна була межею контакту Заходу зі Сходом. Тому дуже довго до неї ставилися як до пішака у великих іграх. Лише з 1991 року після розпаду СРСР Україна стала незалежною. Але навіть в останні роки їй доводиться мати справу з корумпованими лідерами й російською окупацією Криму.
Мандрівникам, яких цікавить українська історія, автор радить відвідати в Києві музей Голодомору й Національний музей історії України. Монумент Матері-Батьківщини й людний Майдан Незалежності теж обов’язково потрібно побачити на власні очі. Також автор радить відвідати київський Поділ, один з найстаріших районів міста з власним характером. Але його глибока історія змішується з модними кафе й сучасною креативною сценою.
Читайте такожКиїв потрапив у топ-50 найбільш інстаграмних міст світу
Район має «певний унікальний місцевий колорит». До того ж тут не так людно, як на Хрещатику. Якщо просто пройтися по Контрактовій площі повз оглядове колесо, насолоджуючись архітектурою місцевих церков, а потім заскочити в одне із затишних кафе, то можна трохи відчути смак життя киян.
Щодо української кухні, то автор визнає, що борщ може спасти на думку першим як приклад того, що варто скуштувати. Але в Києві можна знайти значно більше, ніж лише це. Якщо хочеться щось традиційне, але в сучасній інтерпретації, то можна, наприклад, скуштувати налисники. Також автор звертає увагу на українські солодощі.
На відміну від інших міст, які викликають захват з першого ж погляду, Києву може знадобитися трохи часу, щоб його справжня краса розкрилася. Однак, він вартий часу й зусиль. У столиці України є приховані перли. Українців автор описує такими, що на перший погляд здаються замкненими. Але вони швидко знімають свій захист й готові тепло вітати гостей.
