Сьогодні о 14-ій годині у відділі літератури та інформації з гуманітарних наук Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва (вул. Соборна, 73, ІІІ поверх) відбудеться презентація книги Майї Пірогової «Невловимий Саша Жалов. Розповідь дочки партизана».
Книга “Невловимий Саша Жалов” розкриває нові сторінки з історії підпільно-партизанської боротьби з німецько-фашистськими загарбниками на Вінниччині в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр., це підручник, в якому даються уроки героїзму та патріотизму вінницьких партизанів і підпільників.
Її автор Майя Максимівна Пірогова (Корнійчук), мешканка м. Ладижин – дочка партизана-героя, комісара Другої Української партизанської бригади ім. Сталіна, Максима Сергійовича Корнійчука. Все своє життя Майя Максимівна присвятила відстоюванню та оприлюдненню повної правди про подвиг батька та його сподвижників по 2-й партизанській бригаді.
Ведучий програми Леонід Куций – письменник, відповідальний секретар Вінницької обласної організації Національної спілки письменників України, керівник секції військово-патріотичної літератури.
Двадцятирічна дослідницька праця авторки книги вилилася у розповідь про мужність і саможертовну боротьбу, про справжній патріотизм. Не дивлячись на жорстокий терор з боку окупантів, “Саша Жалов” (Корнійчук М.С.) і його бойові друзі створили на Вінниччині сильний підпільно-партизанський рух і в області запрацювали: підпільний Комітет КП(б) у Вінницькій області (фактично виконував функції обкому), 4 міжрайонних підпільних партійних комітети, 3 підпільні партійні центри, 17 підпільних райкомів, 291 підпільна партійна комсомольська патріотична організація і група.
Такої широкої сітки діючих підпільних партизанських органів, організацій і груп підпілля не було в жодній з областей республіки.
Чи не найдошкульнішою була трагедія повоєнного невизнання партизанського й підпільного подвигу сотень і сотень патріотів, які не проходили «по партійному реєстру» всенародної війни з гітлерівцями, а своєю боротьбою, своїми дійсними подвигами відсували на задній план коефіцієнт корисної дії підпільного обкому партії, діяльність та історію якого також треба ще пильно вивчати, видобувши належні документи зі «спецхранів».
Повноводна річка історії відносить усе далі й далі події Великої Вітчизняної війни. Минає час, багато з життя пішло тих, хто стояв на вогняних рубежах і до кінця виконав свій обов’язок перед Батьківщиною. Тема Великої Вітчизняної війни невичерпна. Вона ще довго буде захоплювати розум майбутніх поколінь.
