Російські аеродроми "Оленья", "Енгельс", "Дягілєво" - основні аеродроми, на яких фізично може базуватися російська стратегічна авіація. Тому майже одночасний удар по цим трьом летовищам вимусив росіян підняти всі літаки в небо та терміново передислокувати їх за тисячі кілометрів. Про це в ефірі телемарафону сказав аналітик, авіаексперт Костянтин Криволап, проаналізувавши наслідки ударів по трьом військовим аеродромам в РФ.
"Аеродроми "Оленья", "Енгельс" і "Дягілєво" - це три основні аеродроми, на яких фізично може базуватися російська стратегічна авіація, зокрема, літаки Ту-95, Ту-160 і Ту-22М3. Хоча Ту22М3 не входить до стратегічної авіації, він дальній бомбардувальник", – зазначив Криволап.
Він розповів, що основною базою для ТУ-95 МС був "Енгельс" - дуже величезний аеродром, який має злітну смугу більше 3 км та майже 100 метрів по ширині, а також всі можливості для проведення регламентних технічних робіт. При цьому Ту-22М3 в основному обслуговувався і базувався в "Дягілєво". Коли ж був нанесений удар по трьом військовим аеродромам, то росіяни були змушені підняти всі літаки у повітря, щоб терміново передислокувати їх у безпечне місце.
"Майже одночасний удар по цим аеродромам вимусив їх всіх піднятися в небо. … Вони все що могли, підняли в повітря. Я ніяк не міг зрозуміти, куди вони сховали літаки. Вони їх засунули аж у Воркуту на аеродром "Совєтський" - це 2 500 км. Вони вимушені були туди збігти, тому що в них не було ніякої можливості десь в іншому місці сідати. Було незрозуміло, де наші засоби можуть з’явитися", - акцентував Криволап.
Експерт вказав на примітний момент, що на аеродром в Енгельсі за добу до української атаки прилітав Іл-76, який привозив Х-101.
"Цікаво, що 26 липня вдень туди прилітав "Іл-76", який туди привіз ракети Х-101. І я так думаю, що наші хлопці дуже хотіли зачіпити цей Іл-76 з цими ракетами. Тобто, це повинно було бути потужним ударом", - підкреслив Криволап.
За словами експерта, є ще одна цікава деталь по роботі системи ППО на аеродромі "Оленья" у Мурманській області.
"Цікаво, що в "Оленьї" ППО взагалі не працювало, нібито там його взагалі не було. А це Кольський півострів, там стоять вісімдесят бойових частин різного типу та призначення. Там все ППО Північного флоту росіян, там сконцентровані дві частини ядерної російської тріади - авіація і флот. … Це район, який має велику концентрацію ППО, але нічого не спрацювало, "літачки" собі прилетіли, свою справу зробили. Тепер будемо очікувати офіційних підтверджень цього", - констатував Криволап.
Він вважає, що існує "як мінімум п’ять-шість" варіантів, якими саме безпілотниками могли бути завдані удари. Адже зараз Україна має різни типи дронів.
"У нас є ближнього радіусу дії, потім є серія десь від 100 км до 800 км і потім більш далі. Так, до 800 км у нас близько десятка різних розробок, запущених у серійне виробництво. А те, що стосується дальності більше 800 км, то там десь п’ять видів є. Зараз ми маємо такі "літачки", які вже готуються для цих спеціальних місій", - зауважив Криволап.
Атака по аеродромам РФ
Як повідомляв УНІАН, у ніч на 27 липня та вранці безпілотники атакували в РФ військовий аеродром у місті Енгельс Саратовської області, "Дягілєво" у Рязанській області та військовий аеродром "Оленья" у Мурманській області. Там дрони ГУР вразили стратегічний бомбардувальник Ту-22М3.
Також внаслідок атаки дронів-камікадзе було вражено нафтопереробний завод у Рязані.
У виданні Forbes, аналізуючи операцію ГУР та удари дронами по військових об’єктах в РФ, зазначили, Україна посилює атаки на російські бомбардувальники. Крім того, основними цілями є аеродроми та нафтопереробні заводи, але безпілотники також завдають ударів по російських збройових заводах і космічних об’єктах.
Щодо ударів по аеродромам, то тепер російські бомбардувальники не в безпеці у радіусі 1600 км від лінії фронту.
Вас також можуть зацікавити новини:
