Україна активно залучає в'язнів до війни проти російських загарбників. Новобранці воюють на гарячих напрямках.
Як йдеться у матеріалі CNN, в лісосмузі поблизу Покровська ховається група чоловіків, яких об’єднує дві речі: захист своєї нації та час, проведений за ґратами. 15 піхотинців 59-ї бригади у складі батальйону "Шквал" – колишні в'язні. Засуджені за різні злочини, вони сприймають свою службу на захисті України як спокуту та шанс на нове життя без судимостей.
Основна відмінність цих новобранців від інших військових у тому, що вони служать до кінця війни. Також є значний фінансовий стимул: заробітна плата коливається від 500 до 4000 доларів на місяць залежно від часу перебування на передовій.
CNN отримав ексклюзивний доступ до цих нещодавно завербованих ув’язнених минулого тижня поблизу важливого для Донбасу міста Покровська. Останніми тижнями це місто стало точкою, де відчайдушно не вистачає людей, боєприпасів, а росіяни тиснуть щоразу сильніше.
Серед новобранців – 41-річний Віталій, який вилікувався від наркоманії, батько п’ятьох дітей. Він відсидів 10 років у в’язниці за чотири різні злочини, останній раз – за тяжкі тілесні ушкодження.
"Моє життя було божевільним. Я виріс серед бандитів, як і всі наші хлопці (в частині). Мені потрібно перегорнути сторінку свого життя. Моє життя було безладдям. Тут краще бути корисним, бути поряд з побратимами… і зовсім інше коло спілкування", – сказав він.
Віталій провів в окопах три місяці після короткого 21-денного періоду навчання. Він не шкодує про свій вибір піти в армію.
"Життя тут важке, це весело... але я не думав, що це буде так важко", - сказав він.
Життя солдата піхоти особливо небезпечне, оскільки втрати є вищими, ніж в інших підрозділах армії. Піхотинцічасто піддаються атакам російських безпілотників та штурмують окопи. Віталій пригадує особливо жорстоку атаку безпілотника на товариша.
"Його розірвало. Це так важко дивитися… але що поробиш? Ви не можете допомогти. Ви повинні залишити їх позаду, тому що половини людини вже нема", - сказав він.
У червні міністерство оборони запустило ініціативу, яка дає полоненим можливість служити в армії в обмін на свободу після війни. Однак щодо призову в’язнів до армії існують суворі правила. Заборонено вступати засудженим, які вчинили зґвалтування чи будь-який вид сексуального насильства. Більшість колишніх злочинців, з якими познайомилася CNN, були ув'язнені за такі злочини, як пограбування або тяжкі тілесні ушкодження.
У батальйоні "Шквал" повідомили, що вони подають юридичні запити, щоб дозволити в’язням, які скоїли вбивство, приєднатися до їхніх лав, оскільки вони вважають, що ці в’язні можуть володіти навичками, необхідними на полі бою.
Віталій є одним із 4650 засуджених, серед яких 31 жінка, які звільнені та призвані на військову службу, повідомили у Міноборони України. Загалом 5764 виявили бажання служити. Невідомо, скільки зараз служать на передовій
Ініціатива "від каторжників до бою", а також призовна реформа є спробою підкріпити розхитані лави українських солдатів після двох з половиною років жорстокої війни. Але люди, з якими CNN спілкувався на лінії фронту, натякали на проблеми з програмою, включаючи непослідовні та короткі періоди навчання. За їхніми словами, ці труднощі в поєднанні з хронічною нестачею робочої сили стримують здатність України дати відсіч військам Путіна.
Оскільки життя на передовій складніше, ніж багато хто очікував, тепер Віталій хотів би, щоб він приділяв більше уваги своєму навчанню. Він вважає, що його могли краще підготувати.
"Ми були дурні і не сприймали це серйозно. Ми не несли відповідальності; було помилкою не слухати і не звертати уваги", - сказав він.
Збереження миру
Олександр стежить за тим, щоб спокій у підрозділі не було порушено. Він - командир роти Віталія і не чужий для засуджених. Олександр залишив посаду тюремника в лютому 2022 року, коли почалася війна. Тепер він повернувся на стару роботу – але цього разу на полі бою.
"Вони сприймають мене як колишнього тюремника, як брата по зброї, як командира, тут усі живуть як одна сім’я. Я психолог, тато, мама, все", – сказав про бійців Олександр.
Разом із 15 ув’язненими, які вже перебувають у його відділенні, він очікує ще 25 із в’язниці, де він раніше працював. Олександр розповів, що багато засуджених, як і Віталій, записалися з метою виправлення.
"Багато з них мають родини, перед якими їм було соромно за скоєне. У них діти, яким кажуть, що їхній батько засуджений. Коли він йде до лав Збройних сил, він уже не в'язень – а герой", – сказав Олександр.
Інший офіцер під Покровськом сказав, що моральний дух падає, оскільки найкраща західна зброя була спрямована на вторгнення на Курськ, військам бракує мотивації, а бронетехніки та бронетехніки стає все менше, що ускладнює логістику та евакуацію. Офіцер сказав, що кількома днями раніше вони відмовилися воювати разом із військами нової бригади щойно призваних через низький моральний дух і мотивацію до бою.
Тим не менш, моральний дух може бути єдиною надією України в Покровську, оскільки російські війська націлені на місто. Із заходом сонця в місті вулиці порожніють і починається артилерійський обстріл.
Російські війська знаходяться лише за 8 кілометрів. Покровськ є життєво важливим містом постачання для східноукраїнських сил, які відбиваються від потоків російських солдатів. Його захоплення було б переворотом для Путіна, оскільки він хоче взяти під контроль увесь Донбас. Це може призвести до відведення українських військ із Часового Яру та наближення лінії зіткнення до набагато більших міст Краматорська та Слов’янська.
Олександр усвідомлює завдання стримувати росіян, але вважає, що його війська мають навички, яких немає в інших.
"Засуджена субкультура звикла виживати. Це фізична витривалість, моральна витривалість, плюс хитрість, логічне мислення, набагато вище, ніж у звичайних цивільних", - зазначив він.
Мобілізація засуджених в Україні
У складі 3-ї ОШБр воюють бійці з числа колишніх засуджених після спеціального курсу військової підготовки і здебільшого це вмотивований хороший особовий склад, розповів екскомандир Азову, заступник командира 3-ї ОШБр Максим Жорін.
