Підпишіться на нас в Google
Після нещодавнього візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви Росія не продемонструвала готовності до припинення війни проти України. Навпаки, протягом десяти днів після переговорів російські війська посилили ракетні та дронові удари по українських містах, зокрема по енергетичній інфраструктурі. Про це пише The Washington Post.
За даними видання, Реткліфф під час зустрічей із представниками російських спецслужб намагався переконати Москву повернутися до переговорів. Американська сторона наголошувала, що продовження війни суперечить інтересам Росії, а її становище з часом лише погіршуватиметься.
Зокрема, директор ЦРУ зустрічався з головою Федеральної служби безпеки Росії Олександром Бортніковим, який входить до найближчого оточення Володимира Путіна. Як розповідають співрозмовники журналістів, Реткліфф вважав, що передав російській стороні необхідний сигнал, однак переконати Кремль змінити позицію не вдалося.
Однак у Кремлі американські сигнали, схоже, сприйняли інакше. За словами співрозмовника The Washington Post, Росія розцінила візит Реткліффа як спробу переконати Путіна зупинити війну, але сам російський президент нібито побачив у цьому прояв слабкості США.
Після переговорів Москва продовжила масштабні повітряні атаки. Автори публікації зазначають, що Росія намагається скористатися послабленням української протиповітряної оборони та завдати максимальної шкоди цивільній інфраструктурі напередодні зими. Йдеться, зокрема, про удари по енергетичних об'єктах, системах водопостачання, супермаркетах і продовольчих складах.
Російські аналітики, яких цитує видання, вважають, що така кампанія може бути сигналом Вашингтону: Москва не збирається пом'якшувати свою позицію. Водночас Росія продовжує наполягати на територіальних поступках з боку України. Один із близьких до російських дипломатів академіків заявив, що повний контроль над Донбасом може розглядатися Кремлем як мінімальна умова для майбутніх переговорів.
Попри економічні проблеми, Путін публічно демонструє впевненість у здатності Росії продовжувати війну. "Я не маю жодних сумнівів, що ворог зламається", - заявив він цього тижня російським журналістам.
Водночас ситуація для російської економіки залишається складною. Дефіцит бюджету РФ до кінця липня сягнув $74,4 млрд, або 2,8% ВВП, перевищивши початковий урядовий прогноз. У країні також поглиблюються проблеми з паливом, зростають безнадійні борги, а частина російської еліти вже публічно виступає проти продовження війни.
Сам Путін визнав, що влада не була готова до українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі, через які скоротилося виробництво пального. "Ми припустилися помилки", – сказав він.
Попри це, російський лідер, за оцінкою авторів публікації, вважає час своїм союзником. Москва вважає, що кілька додаткових місяців війни створять для України значно більші проблеми, ніж для Росії. Кремль також може сподіватися на політичні зміни в Європі та ослаблення західної підтримки Києва.
Водночас така стратегія залишається ризикованою для Путіна: поглиблення паливної кризи, зростання цін і невдоволення населення можуть посилити внутрішній тиск на російську владу.
"Чи розуміє це Путін, незрозуміло". Глава ФСБ, який зустрічався з Реткліффом, ймовірно, розуміє. Але він не збирається йти до Путіна і переконувати його укласти мирну угоду на нинішній лінії фронту". - сказав журналістам впливовий російський бізнесмен, який побажав залишитися анонімним.
Російські удари по Україні
Як писав УНІАН, у п'ятницю російський дрон влучив у будівлю СБУ в центрі Києва, пошкодивши кабінет керівника служби Олександра Поклада. Президент Зеленський підтвердив удар і доручив підготувати адекватну відповідь росіянам.
Також ми розповідали, що Росія завдала масованого удару по Одесі 4 серпня, влучивши у житлові будинки та інфраструктуру. Загинув 60-річний чоловік, щонайменше п’ятеро людей постраждали, серед них дитина. Пошкоджено багатоповерхівки, приватні будинки, майже 30 автомобілів та нежитлові споруди, на місці працюють екстрені служби.
