Безпілотники стали справжнім "геймченджером" - фактором, що радикально змінив "правила гри" у сучасній війні. Росія, яка звикла воювати методом масованих піхотно-танкових штурмів, через це зазнала шалених втрат, але не хоче змінювати свою військову доктрину. Про це йдеться у великій публікації The New York Times (NYT).
Як зазначає автор статті, відносно дешеві безпілотники ефективно знищують значно дорожчу бронетехніку та особовий склад. Росія доклала чимало зусиль, аби знайти цьому протидію.
Так, у матеріалі описується відео з поля бою на південному сході України, на якому видно так званий "танкенштейн" ("танк Франкенштейна") – бойову машину, обшиту грубо звареними металевими пластинами. Попри посилену броню, танк витримав лише близько двох десятків ударів дронів, після чого загорівся, а екіпаж був змушений тікати.
Як зазначає видання, це відео ілюструє нову реальність війни: посилений захист трохи підвищує живучість бронетехніки, але не вирішує саму проблему тотальної загрози дронів.
Російські військові шукають нову тактику
Як пише NYT, фактор дронів спричинив активні дискусії серед російських військових аналітиків, блогерів та офіцерів щодо ефективності класичної російської тактики. За словами експертів, Росія опинилася у війні на виснаження, де традиційні підходи більше не працюють.
Раніше російська армія робила ставку на масове застосування танків, артилерії та великих підрозділів. Тепер же, як зазначає автор публікації, все це не працює так, як задумано.
Повністю ігнорувати фактор дронів в російській армії не можуть, тож спробували перейти від штурмів великиими масами піхоти і технікии до малих штурмових груп з трьох-п’яти військових. Також росіяни намагаються використовувати мотоцикли для швидкого прориву вперед. Однак ці підрозділи просуваються повільно і зазнають великих втрат. Така тактика просто не здатна принести успіх оперативного і тим паче стратегічного рівня.
"Поточна тактика – це шлях у нікуди. Ви можете прорвати українську оборону [на вузькій ділянці] – а що тоді?" - описує проблему російський військовий аналітик Олександр Гольц.
У російських військових колах обережно критикують відстуність стратегічних успіхів, уникаючи прямих закидів на адресу Кремля. Проблеми на фронті пояснюють "помилками військової науки".
Система не хоче змін
Автор публікації зауважує, що Росія починала війну, маючи на складах приблизно 10 тисяч танків, але нині їх залишилося трохи більше 3 тисяч. Виробництво становить близько 200 машин на рік. Водночас безпілотники стали ключовою зброєю на полі бою.
Журналісти зазначають, що станом на початок 2025 року 70% бойових втрат Росії пов’язані саме з атаками дронів. У Москві належно оцінили користь дронів як зброї і теж почали їх активно застосовувати. Однак це не вирішило більш глибоких проблем російської армії - поганої підготовки солдатів і застарілої військової тактики.
Багатьох мобілізованих у 2022 році відправляли на фронт після мінімального навчання. Навіть зараз, за словами експертів, російські солдати проходять близько трьох тижнів підготовки, тоді як на Заході цей процес триває приблизно 20 тижнів.
Через брак професійної підготовки військові та блогери створюють "посібники з виживання", у яких радять, як діяти під час атак дронів – аж до рекомендацій бігти зигзагом у бік сонця, щоб засліпити камери безпілотника.
Попри всі зміни, як зазначає автор публікації, російська військова доктрина залишається майже незмінною. В Москві досі сподіваються знайти технологічне рішення, яке б нівелювало проблему дронів, щоб російська армія знову могла маневрувати на полі бою сотнями танків і тисячами піхотинців. Займатися глибокою перебудовою військової тактики, адаптованої до нових умов, ніхто не хоче.
"Час, коли Росія створювала броньований кулак на фронті, минув", – цитує The New York Times опозиційного військового аналітика Дмитра Кузнеця.
Війна в Україні: останні новини
Як писав УНІАН, повномасштабна війна Росії проти України перетнула символічну позначку у 1418 днів – стільки ж тривала радянська війна проти нацистської Німеччини у Другій світовій війні. Попри тривалість бойових дій, сучасна Росія не наблизилася до стратегічної перемоги, а її війська зараз перебувають далі від Києва, ніж на початку вторгнення.
Росія історично не має успішного досвіду "швидких воєн" і зазвичай воює на виснаження. Однак навіть затяжні конфлікти не гарантують їй перемоги, тоді як поразки часто призводили до серйозних політичних наслідків, як це було після війни з Японією у 1905 році, Першої світової війни та Афганської кампанії.
