Інженерно-позиційні підрозділи Сил підтримки здійснюють заходи з фортифікаційного обладнання на визначених рубежах. Про це розповів командувач Сил підтримки ЗСУ Дмитро Герега.
"Наші інженерні війська – не єдиний суб`єкт, який здійснює форт обладнання. Зокрема, Держспецтрансслужба Міністерства оборони України й обласні військові адміністрації мають свої завдання за цим напрямком та розбудовують і нарощують фортифікаційне обладнання. До речі, про це є відповідна постанова Кабінету Міністрів України, в якій чітко все прописано – хто і за що відповідає. Це пов`язано з тим, що воїни інженерних військ часто під обстрілами здійснюють такі заходи, і цивільного підрядника, який не є військовослужбовцем, на другу лінію не відправиш", – пояснив він в інтервʼю "Укрінформу".
За його словами, заходи з фортифікаційного обладнання – це постійний процес. Навіть коли все буде побудовано, військові продовжують укріплювати та покращувати лінії оборони.
"Наші інженерно-позиційні підрозділи будують опорні пункти на другій лінії оборони, які потім передають механізованим з`єднанням. Також ми встановлюємо сучасний протидроновий захист, детально не буду розповідати, щоб не розкривати всі секрети росіянам, але те, що наші підрозділи будують – врятує багато життів наших солдат", – додав Герега.
Він також відреагував на дорікання людей, щодо стану фортифікацій.
"Так, часто в мережі бачу коментарі, що треба залити все бетоном. Будівництво опорного пункту – це наука. Так, ми використовуємо дерево при будівництві ходів сполучень, а для вогневих споруд (бункерів) – бетон. Пояснюю чому. Дерево простоїть 2-3 роки, воно легко замінюється, швидко монтується і при влучанні снаряда не дає стільки уламків на відкритому просторі, як дасть бетон", – зауважив командувач Сил підтримки.
Герега наголосив, що опорні пункти рятують багато життів піхотинців і інженери-позиційники важко працюють, бо знають, що їхня праця відіграє значну роль в обороні України від росіян.
При цьому він зауважив, що будівництво опорних пунктів на другій лінії – це небезпека для життя. Коли противник бачить, як працюють наші землерийні машини – одразу прагне їх знищити.
"Для них інженерна техніка – це пріоритет. За період 2022-2023 років інженерними військами Сил підтримки було побудовано до тисячі опорних пунктів. З початку 2024 року вже побудовано декілька тисяч опорних пунктів. Будівництво активно триває. І я впевнений, що робота інженерних військ Сил підтримки врятує якнайбільше життів нашої піхоти, забезпечить стійку оборону, а наші "сюрпризи" зроблять потік пакетів на Росію безкінечним", – резюмував Дмитро Герега.
Ситуація з укріпленнями на передовій
Начальник Вовчанської міської військової адміністрації Тамаз Гамбарашвілі заявив, що фортифікаційні споруди біля міста були побудовані, і цей процес продовжується і зараз. Проте ситуація складна, оскільки місто дуже близько до російського кордону і вести будівельні роботи там дуже складно.
Командир батальйону ударних безпілотних авіаційних комплексів "Ахіллес" 92-ї окремої штурмової бригади Юрій Федоренко також прокоментував це питання. За його словами, не можна сказати, що жодних робіт не велося. Оборонні лінії були підготовлені, наскільки вони якісні та ефективні – покаже час.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Третя штурмова множить втрати РФ під Харковом: нове відео
- "Нас просто зачищають": наступ РФ на Харківщині гірший за вторгнення у 2022 році, - WP
- Кількість боєзіткнень зросла: Генштаб повідомив, де окупанти найбільше сунули в бій
- Наступ на Харківську область 2024: війська "Хортиця" уточнили кількість окупантів
