Вже після унікальної спецоперації "Павутина" Україна завдала ще кілька болючих ударів по російській авіації, послаблюючи її. Мова і про атаку на завод у місті Чебоксари (столиця Чуваської Республіки), оскільки на ньому виробляються адаптивні антени "Комета", що використовуються, зокрема, в уніфікованих модулях планування і корекції КАБів, та в іншому високоточному озброєнні окупантів; і про знищення російського Су-35 на Курському напрямку та, ймовірно, МіГ-31К прямо на аеродромі "Саваслейка".
Коли з’явилося приємне повідомлення (і відео), що в полі лежить російський Су-35, перше питання, яке у мене виникло: "Чим його збили?". Адже він має систему антиРЕБу, протиракетний захист, і не мав би бути збитим в умовах, в яких працює і наша, і ворожа авіація.
Річ у тім, що всі літаки намагаються не наближатися до лінії бойового зіткнення на відстань, ближчу за 40 км. Зокрема, Су-34 кидають бомби з відстані 40-50 км - і це вже ризикований варіант. А якщо йде скидання бомб та КАБів по лінії бойового зіткнення, то відстань може бути не менша 60-70 км.
Цей же літак поводився досить нахабно, впевнено залітаючи на територію Сумщини, ймовірно, вважаючи, що зможе уразити будь-який український літак, що може з’явитись біля нього. Тож першою була думка, що його вдалося "приземлити" за допомогою ЗРК "Бук-М1", які є на озброєнні в Сил оборони України.
Зараз же починають з’являтись неверифікавані твердження, що в цій атаці взяв участь F-16 і, ймовірно, не один. Якийсь літак ще міг бути приманкою.
Також є повідомлення, що в цій операції був задіяний літак дальнього радіолокаційного виявлення Saab 340 AEW&C, який бачить на відстань до 400 км. Він міг вести спостереження за цим Су-35 і передати координати на ракети AIM, які стоять на F-16, зробивши ціленаведення. Пілот, фактично, тільки запустив ракету, не бачачи цілі. І це дуже схоже на правду. Хоча цікаво, як цей Saab 340 не був ніким помічений і зафіксований…
Річ у тім, що на Су-35 стоїть радіолокаційна станція, а оскільки літака здоровенна "морда" в порівнянні з F-16, то цей радар бачить бомбардувальники десь на відстані 250 км, а винищувачі – 200 км, в залежності від його типу та радіопомітності. Якщо брати повітряний простір, в якому зараз розвертаються бойові дії, то Су-35 має, в середньому, десь в півтора рази більшу дальність (а в деяких випадках і в два рази більшу), ніж всі інші літаки, які є з нашого боку (в тому числі Міражі і F-16). Ба більше, Су-35 може бути оснащений далекобійною ракетою Р37 М, яка може вражати літак на відстані 230 км (ті ракети, які є у нас на озброєнні, б’ють на відстань 120 км)…
Тож, схоже на те, що це була якась засідка, дуже тонко розрахована операція. Адже, знаючи, що цей Су-35 буде з’являтися, було розуміння, як відволікти його увагу і навести удар.
Чи важка це втрата для РФ? Су-35 - це справді хороший літак покоління 4++. Серед літаків цього покоління по багатьох показниках він на найвищому щаблі – має двигун з регульованим вектором тяги, що дає йому фантастичну маневреність. Цей винищувач використовується росіянами для прикриття бомбардувальників Су-34. Але всі вони – винищувачі і бомбардувальники - побудовані на платформі Су-27, яка була ще в Радянському Союзі.
Ще одна приємна новина - у ніч на 9 червня Україна завдала удари по аеродрому "Саваслейка", що у Нижегородській області РФ. Йдеться по можливе ураження винищувача МіГ-31К, який є носієм аеробалістичних ракет "Кинджал". Це – теж серйозна втрата для Росії. Адже таких МіГів було модифіковано лише 10-12 машин (з них повикидали все озброєння, залишивши лише ті блоки, які необхідні для ракети "Кинджал", яка є досить важкою). Після кількох уражень і катастроф, цих літаків залишилося не надто багато, десь шість одиниць. І якщо ще одна з них уражена, то це 20% від того, що в них залишалося.
Для України це великий плюс, адже ми маємо змогу спостерігати, як сьогодні вночі РФ підняла тільки до 5 літаків. І була задіяна невелика кількість ракет – саме тому, що є серйозна проблема з носіями.
А от щодо історії з ймовірним ураженням російського винищувача Су-30 або бомбардувальника Су-34 (вони схожі ззовні), то така втрата РФ не дуже суттєво вплине на те, що відбувається на лінії бойового зіткнення. Таких літаків у ворога, на жаль, ще багато – за сотню. Тобто, це, по суті, 1% від складу. Таким чином, в стратегічній авіації ворог вже втрачає спроможності, але "сушок" в них ще багато. Але це - хороший ляпас Кремлю по морді.
Костянтин Криволап, військовий аналітик, авіаційний експерт
