За останнє століття у Росії було багато ролей. Вона була центром комунізму, «імперією зла», експериментом ринкової економіки, а потім стала міжнародною парією.
Тепер, розпочавши свій останній конституційно допустимий термін на посаді президента, Володимир Путін повинен вирішити, чим Росія буде далі. І вибір у нього, чесно кажучи, не дуже райдужний.
Про це на сторінках Bloomberg пише оглядач Марк Вайтхауз. Жорстоке правління і старіння населення позбавили економіку Росії можливості зростати. А затяжний період стагнації може обернути населення проти Кремля. Путін каже, що хоче добитися прориву. Але він не може дозволити собі критично важливі для цього умови, зокрема захист приватної власності і особистих свобод. Адже еліти Кремля черпають своє багатство і престиж якраз порушуючи ці умови.
Читайте такожBloomberg: У Росії немає майбутнього з вини Путіна
Автор описує весь економічний шлях Росії за останні 18 років: від першого дня Путіна на посаді президента до російського зухвалого вторгнення в Україну. Рішення російського автократа стати на шлях конфронтації із Заходом завело його країну у глухий кут. Санкції нарешті почали кусатися, лишивши Росію без іноземних технологій і посилюючи невдоволення найбільш заможних соратників Путіна. Приватні інвестиції мізерні, тому що ніхто не буде вкладати гроші в країні, де будь-якої миті можуть відібрати все. Наміри уряду підвищити пенсійний вік стали іскрою для масових протестів по всій країні. Оскільки росіяни виправдано не хочуть чекати своїх законних грошей, поки друзі Путіна збагачуються за рахунок держави.
Автор зауважує, що якісний фіскальний і монетарний менеджмент дозволив країні пройти через глибоку рецесію. Але лише такими методами врятувати ситуацію і покращити прогноз не вдасться. Щорічне зростання ВВП країни буде триматися нижче 2%. Тому Росія точно відстане від інших країн, що розвиваються.
Читайте такожThe Atlantic: Захід може шантажувати Кремль посиленням підтримки України
Що ж робити? Путін може зробити ставку на спробу мобілізувати населення. Але повторення сценарію із захопленням нового умовного Криму навряд чи дасть бажаний результат. Він може спробувати поглибити співпрацю з Китаєм. Але що робити з конфліктом інтересів у Центральній Азії і історією недовіри між Москвою і Пекіном? Можна повернутися до ліберальних економічних політик і кращих відносин із Заходом. Але це буде дуже не простим завданням, зважаючи на те, що Росія нажила свої славу міжнародного шкідника, який втручається у чужі вибори.
Путін розуміє, що економічний прорив йому гостро необхідний. І тому він повернув Олексія Кудріна, який склав список бажаних змін для країни. Туди увійшло покращення людського капіталу через інвестиції у охорону здоров’я і освіту, знищення бар’єрів для підприємництва, стрибок у запровадженні нових технологій, подвоєння російського ненафтового експорту, покращення транспортної системи і міської інфраструктури. І найголовніше, Кудрін вказав, що «економічний успіх буде неможливий» до тих пір, поки Росія не встановить верховенство закону і по-справжньому незалежну судову систему.
Читайте такожFinancial Times: Чечня і Росія знову можуть скотитися до війни після Путіна
Путін погодився з більшістю пунктів програми, в яких йшлося про технології чи інфраструктуру. Однак, найголовніший інгредієнт – захист бізнесу і громадянських прав – він не здатен забезпечити. Без маніпуляцій законом і судами, Кремль не зможе розправлятися і кидати за ґрати політичних опонентів. Він не зможе відбирати чужі активи, коли заманеться. Йому доведеться також діяти проти інтересів своїх поплічників і демонтувати структуру контролю, на яку опирається його режим. Таким чином, порятунок Росії може початися з хаосу.
Якщо Путін не може забезпечити Росії світле майбутнє, то що робити країні? Російський автократ підірвав інститут виборів, лишивши країну без механізму мирної передачі влади. Революція теж не вихід. Надто мало представників московського середнього класу готові ризикнути своїм життям, щоб повалити режим Путіна. До того ж, немає гарантій, що ті, хто прийдуть на зміну, будуть здатні створити кращий уряд.
Деякі росіяни сподіваються, що більш просвітлена фракція в Кремлі зрештою візьме гору. Але на це мало надії, тому що в Росії є багато різних впливових сил з доступом до грошей, ресурсів і ЗМІ, які маніпулюють емоціями населення. Страшно уявити, що буде, якщо всі вони почнуть гризтися один з одним за владу. Тож на сьогодні важко уявитися собі вихід як для Путіна, так і для Росії.
