У російському суспільстві з'явився запит на миролюбну зовнішню політику.
Про це йдеться в доповіді "Осінній перелом у свідомості росіян: швидкоплинний сплеск або нова тенденція?", представленому у понеділок, 24 грудня, передає DW.com.
У числі причин зниження підтримки зовнішньої політики Москви автори називають "шпигунські скандали, ракети, що падають, окремі висловлювання російських політиків", а також війну в Сирії.
Читайте такожУ Росії ностальгія за СРСР зросла до максимуму за 13 років через економічні біди
Крім того, у росіян зросла потреба в повазі і свободі, а також лідерах, які здатні виразити ці цінності, наголошується в дослідженні.
Змінюється і ставлення росіян до держави. Так, 94 відсотки респондентів заявили, що покладаються швидше на себе, ніж на державу. 68% учасників опитування бачать Росію через п'ять років ослабленою і відстаючою у розвитку державою, з наляканим і без права голосу населенням. При цьому до 76% опитаних готові підтримати реформи, спрямовані на виведення країни з кризи, відзначають автори доповіді.
Надалі можливі три сценарії зміни масової свідомості росіян, йдеться в дослідженні. Першим виступає повернення до "консолідації навколо прапора" у разі загострення міжнародної обстановки і посилення зовнішньої загрози. Другий сценарій - відкат до "контрелітного популізму" при подальшому погіршенні економіки. Третя модель передбачає зміну формату взаємодії з громадянами. Владі необхідно мати реальний зворотний зв'язок і прислухатися до населення при ухваленні важливих рішень. Цей сценарій можливий при слабкому економічному зростанні та відсутності зовнішніх конфліктів, стверджують автори дослідження.
Соціологічне дослідження включало в себе опитування населення в декількох регіонах Росії, а також проведення психологічних тестів в рамках фокус-груп. Потім отримані дані були зіставлені з дослідженнями "Левада-центру".
Автори доповіді - Михайло Дмитрієв, Сергій Беланівський, Анастасія Микільська та Олена Черепанова. Економіст Дмитрієв і соціолог Беланівський в березні 2011 року, майже за рік до протесту на Болотній площі в Москві, оприлюднили доповідь про глибоку політичну кризу в країні і посилення невдоволення політичною системою.
