Подальша агресія Російської Федерації проти України або порушення досягнутих у лютому мінських домовленостей призведе до введення Європейським Союзом нових санкцій проти цієї країни.
Як передає кореспондент УНІАН з Польщі, про це заявив міністр закордонних справ Великої Британії Філіп Хеммонд сьогодні на прес-конференції у Варшаві після переговорів з главою польського МЗС.
Читайте такожТільки повне виконання РФ мінських домовленостей сприятиме скасуванню санкцій ЄС
“Ми повинні дуже чітко говорити, що Європейський Союз залишиться об'єднаним в справі санкцій, котрі повинні діяти до тих пір, поки повністю не будуть виконані мінські домовленості. Більше того, ми підготуємо можливі нові санкції, котрі можуть бути швидко введені у випадку подальших кроків агресії з російської сторони або невиконання мінських домовленостей”, - сказав він.
Міністр не озвучив, які санкції можуть бути введені проти Росії, назвавши важливим підготувати різний пакет обмежень, котрий може бути введений в залежності від розвитку ситуації.
“Ми повинні бути готовими відповісти швидко та адекватно”, - сказав він.
Хеммонд підтвердив, що серед можливих обмежень обговорюється відключення Росії від системи SWIFT, зазначивши, що такий захід мав би дуже серйозні наслідки для російської економіки.
Він також відзначив, що Європейський Союз повинен детально проаналізувати, як введені проти Росії санкції впливатимуть на його економіку, підкресливши, що кожен з додаткових заходів насправді буде шкідливим для двох сторін.
Глава польського МЗС Гжегож Схетина порівняв відключення Росії від системи SWIFT з ефектом атомної бомби та назвав це “остаточною мірою”.
“Є довгий список санкцій, котрі можна використати раніше”, - сказав він, але не виключив, що навіть цей захід може бути введено, якщо Росія не змінить своєї політики.
Читайте такожЄС продовжив санкції, введені щодо активів колишніх українських чиновників
Cхетина додав, що ЄС може ввести нові санкції проти РФ у випадку, наприклад, нападу на Маріуполь.
Як повідомляв УНІАН, у Мінську 12 лютого відбулися переговори з врегулювання кризи на Донбасі за участю президента України Петра Порошенка, президента Франції Франсуа Олланда, канцлера ФРН Ангели Меркель і президента РФ Володимира Путіна.
За результатами переговорів затверджено комплекс заходів, спрямованих на імплементацію вересневих Мінських домовленостей. Крім того, прийнято декларацію лідерів України, Франції Німеччини і РФ на підтримку цих заходів.
Серед іншого, нові домовленості, досягнуті "нормандською четвіркою", передбачають припинення вогню на сході України з 00.00 15 лютого, а також відведення усіх важких озброєнь з української території. Крім того, передбачено обмін і звільнення всіх заручників.
15 лютого Порошенко оголосив про припинення вогню, але бойовики весь час порушують режим перемир'я, а також проводять перегрупування і нарощування сил уздовж усієї лінії розмежування в зоні АТО.
26 лютого Збройні сили України почали відведення військової техніки по всій лінії розмежування в зоні АТО, тоді як бойовики перемістили техніку частково та імітують її відведення.
Влада РФ заперечує причетність до окупації деяких територій на Донбасі і наполягає на прямих переговорах керівництва України з бойовиками.
Читайте такожШтайнмайер не розраховує на тривалу ізоляцію Росії
Довідка УНІАН. Росія в березні 2014 року після введення військ анексувала український Крим і почала дестабілізувати обстановку на Донбасі. За безпосередньої участі російських спецслужб і підтримки російської армії в Донбасі були створені так звані Донецька і Луганська «народні республіки». РФ поставляє терористам озброєння і направляє на Донбас найманців і свої регулярні війська.
Через ці дії США, Євросоюз, Канада, Японія, Австралія і ряд інших країн запровадили проти Росії санкції.
