Після виходу серіалу «Чорнобиль» від HBO аварія на атомній електростанції в радянській Україні стала культурним феноменом, а зона відчуження навколо реактора – туристичним напрямком. Ретельна спроба авторів фільму відтворити людську дурість і неефективність радянської системи ставила за ціль показати, що сталося і чому.
Але масштаби геополітичних наслідків Чорнобильської катастрофи менш відомі. Наслідки аварії вийшли далеко за межі радіаційного забруднення. Вони проникли в соціальне і політичне полотно занепалого радянського суспільства. Чорнобиль підштовхнув СРСР до розпаду і скоротив ядерні можливості незалежної України. Про це пише Washington Post, додаючи, що відлуння аварії на електростанції в 1986 році досі звучить на передовій війни, яка триває на Сході України, а також в запереченнях Москви своєї участі в підриві української територіальної цілісності.
Читайте такожWashington Post: Урок катастрофи на Чорнобильській АЕС досі не засвоєний
Аварія на ЧАЕС глибоко потрясла новообраного лідера СРСР Михайла Горбачова. У своїх мемуарах він писав, що, дізнавшись про прогалини в конструкції реактора, він почав глибоко не довіряти радянському таємному військово-промисловому комплексу. Зокрема, він засумнівався у розхвалених технологіях і можливостях перемогти США у гонці озброєнь. Чорнобиль допоміг зміцнити прихильність до контролю озброєнь. Зокрема, це закінчилося підписанням Угоди про ліквідацію ракет малої й середньої дальності між СРСР і США в 1987 році, а також Угоди про скорочення стратегічних наступальних озброєнь в 1991-му. Ці домовленості зменшили ядерні арсенали майже на половину.
Але політика ядерного роззброєння налаштувала проти Горбачова консерваторів у радянському оборонному істеблішменті. Вони влаштували переворот в серпні 1991 року, підштовхнувши радянську імперію до розпаду. Шок від Чорнобиля також поширив настрої в радянському суспільстві проти ядерних технологій і проти істеблішменту. Для багатьох громадян країни причини катастрофи, а також спроби уряду приховати її масштаби й наслідки стали втіленням зневаги радянської системи до людського життя і добробуту. В деяких республіках СРСР громадське невдоволення вилилося в національні рухи, які вимагали політичної незалежності від Москви. Дослідник Джейн Доусон назвала це явище «екологічним націоналізмом». І ніде термін «антиядерний» не був більшим синонімом до «антирадянського», як в Україні. Саме там і розташований Чорнобиль. Українське бажання триматися якомога далі від Москви стало однією з головних причин краху радянської імперії.
Читайте такожThe Atlantic: «Чорнобиль» нагадує, як світу пощастило з розпадом СРСР
Україна грала ключову роль у виробництві зброї в СРСР, а також у військовому плануванні. На її території були розгорнуті 176 міжконтинентальних балістичних ракет, а також 1200 ядерних боєголовок і 44 стратегічні бомбардувальники з 500 ядерними крилатими ракетами. Україна володіла третім найбільшим ядерним арсеналом у світі після США і Росії.
В липні 1990 року на хвилі антиядерних і антирадянських настроїв, український перший багатопартійний парламент ухвалив Декларацію про суверенітет, оголосивши, що Україна збирається стати нейтральною неядерною країною. Лідер партії «Рух» Іван Драч вніс антиядерний пункт в документ. В травні 2013 року він пояснив свій вчинок: «Такий був настрій після Чорнобиля». Трохи більше, ніж через рік після проголошення Декларації, СРСР припинив своє існування. А доля його стратегічних озброєнь викликала занепокоєння.
Українські ядерні настрої теж змінилися. Лідери країни тепер постали перед завданням розбудови держави й гарантування її безпеки. Вони не знали, стане нова Росія партнером чи загрозою. Бажання роззброїтися зникло. Оскільки відносини з Москвою погіршувалися, з’явилася нова риторика: будучи наступницею СРСР, Україна була законним спадкоємцем ядерних арсеналів на рівні з Росією.
Читайте такожForbes: Чи може катастрофа в Чорнобилі повторитися?
Міжнародне законодавство не давало чіткої відповіді. Україна була законним спадкоємцем звичайних радянських озброєнь на своїй території. Чому б їй за таким же принципом не володіти і ядерною зброєю? Хоч їй і бракувало деяких ключових елементів для повномасштабної ядерної програми, у неї були наукові й технологічні можливості заповнити прогалини за 3-5 років. Білорусь і Казахстан, які теж отримали частини радянського стратегічного арсеналу, пильно стежили за українським ядерним гамбітом.
Якби пострадянські країни зберегли цю зброю, світ став би свідком найбільшої хвилі поширення ядерної зброї в історії. Але історія пішла іншим шляхом не в останню чергу завдяки дипломатії президентів США Джорджа Буша-старшого і Білла Клінтона. Вони поєднали тиск, технічну підтримку ядерного роззброєння й обіцянки надати стратегічне партнерство. В Україні зерно американської політики впало на плодючий ґрунт чорнобильського досвіду. Навіть ті українські політики, які розуміли потенційні загрози з боку Росії, не хотіли використовувати ядерну зброю в якості фактору стримування. Президент Леонід Кравчук, який був високопоставленим комуністичним «апаратником» під час Чорнобильської катастрофи, був рішуче налаштований проти всього ядерного.
Читайте такожWashington Post: Серіал про Чорнобиль показує, до чого призводить брехня влади
«Досить лише запустити одну ракету по атомній електростанції й все, катастрофа! Нас всіх можуть знищити й без ядерної зброї. Тому що існують АЕС. Чорнобиль. Думаю, вся ядерна зброя повинна бути знищена», - сказав він.
В Україні так воно і сталося, а в Росії – ні. Москва стала єдиним спадкоємцем ядерного арсеналу СРСР в той час, як Київ, Мінськ і Нурсултан приєдналися до Угоди про ядерне нерозповсюдження. Щоб розібратися з українськими занепокоєннями у сфері безпеки, США, Велика Британія і Росія підписали в 1994 році Будапештський меморандум, зобов’язуючись «відмовитися від погроз чи застосування сили проти територіальної цілісності й політичної незалежності Україна, а також жодна зброя не буде використана проти України за виключенням випадків самозахисту».
Через два десятиліття після того Росія розпочала військову операцію проти України, яка вилилася в анексію Криму і кровопролитну війну на Донбасі, де вже загинули понад 13 тисяч людей. Не відомо, чи наважилася б Москва на це, якби Київ зберіг свій ядерний арсенал. Але це лише доводить, що спадок Чорнобиля відчутний навіть через 30 років.
