На пострадянському просторі Володимира Зеленського розглядають як свіжий імпульс. Новий президент України, який після парламентських виборів отримає ще й підтримку більшості у Верховній Раді, привертає увагу сусідніх країн. І це не дивно, зважаючи на те, що там при владі пристарілі колишні голови колгоспів і офіцери КДБ.
Про це пише Die Presse, додаючи, що у Москві не мало людей, які із заздрістю дивляться на західного сусіда і з захватом обговорюють президента-новачка. Той факт, що в Україні президенти змінюються кожні кілька років, а аутсайдер і його партія змогли здобути перемогу, — це щось неможливе для Білорусі й Росії. Все більше людей питають: «Чому ж так?».
В Росії люди з команди Володимира Путіна керують країною вже багато років завдяки мантрі про те, що лише стабільність може дати розвиток. В Україні з дня здобуття незалежності в 1991 році магічним словом стало «зміна», навіть якщо ціна дуже висока. Якщо уряд не працює, йому час на вихід.
Читайте такожAmerican Interest: Захід повинен допомогти Україні, щоб врятувати Росію
Ця українська логіка привела до влади Зеленського. Існує надія, що цього разу все зміниться і він буде керувати країною не так, як раніше. Звісно, існує ризик розчарування. Але у будь-якому разі так вирішили виборці, а не хтось за них. Якщо лідер хоче пообіцяти щось українським виборцям, вірогідно йому варто більш обережно прислухатися у майбутньому, зважуючи все і ухвалюючи більш обмірковані рішення. Це той виклик, перед яким постали багато європейських демократій включно з Австрією в еру популізму.
Тим часом, в Росії все інакше. За мантрою про стабільність легко помітити авторитаризм. Політичні процеси не чесні, тут триває брудна гра. Це добре ілюструють місцеві вибори в Москві, в яких демократичній опозиції неможна брати участі. Кожен політик високого рангу дуже обмежений у своїй ролі. Еліти Кремля, яка бореться за популярність, готова розправитися з будь-яким критиком.
А критикувати є за що. В країні панують економічна стагнація, ментальність самообслуговування еліт, скорочення витрат на освіту і соціальні служби. Російською «керованою демократією» стає все важке керувати. Мало кому вдається пробитися на вищий рівень влади. Російські правителі дбають, щоб їхні підлеглі не дуже піднімали голову. Інакше що ж тоді буде?
Читайте такожThe Guardian: Путін реабілітує Сталіна і СРСР, тому що не бачить майбутнього Росії
Росіяни дивуються тому, до чого привів нещодавній політичний скандал в Австрії. Щоб цілий уряд пішов у відставку через одне відео – таке неможливо. В Росії значно гірші справи (від офшорних рахунків до закордонних вілл, від паспортів ЄС до таємних зустрічей чиновників з олігархами) зазвичай не призводять до жодних наслідків. Тож слова «відповідальність» немає в російському словнику. В системі Путіна політики несуть відповідальність перед владою, а не перед виборцями. І якщо хтось і пішов у відставку, то лише тому, що «згори» так вирішили.
Видання пише, що навіть у Володимира Зеленського немає імунітету до пострадянських спокус, таких як авторитарні інстинкти, політтехнологічні маніпуляції, бажання знищити реальну опозицію тощо. Але історія його попередника Віктора Януковича може допомогти йому уникнути найбільших помилок. Будь-хто, хто намагається гратися в Путіна, не протягне довго в Україні.
