Високопосадовці США та головні "акули" американської дипломатії стурбовані можливими наслідками російської агресії проти України для Західних Балкан. Нещодавно попередження щодо загострення конфлікту між Косово та Сербією також зробили в МЗС України.
В США кажуть про потенційну небезпеку для країн цього регіону (Албанія, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Чорногорія, Македонія, Косово і Сербія), оскільки вважають їх особливо вразливими для проросійської пропаганди, йдеться в статті видання "Голос Америки".
Журналісти звернулися з приводу відповідного коментаря до речника Держдепу США, який зробив акцент на важливості посилення дипломатичних зусиль у цих країнах та єдності між дипломатами у питанні протидії лідеру РФ Володимиру Путіну.
"Війна Росії показала нагальність нашої роботи з надання допомоги всім країнам Західних Балкан у просуванні демократичних реформ, втіленні їхніх прагнень інтеграції в європейські та євроатлантичні інституції", - зазначив він у своїй письмовій відповіді.
За його словами, негативна економічна ситуація в деяких країнах Західних Балкан посилює вплив проросійських кампаній, що націлені проти України.
"Ендемічна корупція виснажує регіон, прискорює відтік мізків і приносить користь зловмисній Росії", - сказав він.
Також свою стурбованість з цього приводу висловила заступник голови Комітету Палати представників у закордонних справах США Енн Вагнер. Вона згадала про близьке політичне партнерство очільників країн Західних Балкан з керівництвом РФ, зокрема, про близькість колишнього президента Боснії та Герцоговини Мілорада Додіка з Путіним:
"Ми спостерігаємо небезпечне зростання етнічної напруги на Західних Балканах, у тому числі загрози відокремлення з боку таких політиків, як Додік", - сказала вона.
На її думку, Росію прагне створити на території Західних Балкан суцільний "хаос" через свої проросійські сили. Схожі погляди висловила й конгресвумен США Діна Тітус, зазначивши, що Росія постійно намагається розшити свої територіальні кордони: вона дестабілізує ситуацію в Сербії, Молдові та Україні, й може піти у своїх забаганках ще далі.
"Тому ми хотіли бути впевненими, що там є жорсткий кордон, щоб Росія не поширювати свій вплив на інші території", - сказала вона.
Зі свого боку співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні Метью Друан звернув увагу на спроби РФ дестабілізувати ситуацію через конфлікт між Сербією та Косово. Зокрема, йдеться про спірні компроміси Дейтонської угоди, яку сторони підписали у 1995 році (в 1999 році між країнами завершилися бойові дії за розподіл територій, однак напруга у відносинах досі зберігається. У 2008 році Косово оголосило про свою незалежність за підтримки НАТО, проте Сербія цей факт так і не визнала).
"Також відновилася напруженість між Сербією та Косово, яка не пов'язана безпосередньо з Росією, але російські кампанії дезінформації серед сербської громадськості, що також підживлює напругу", - сказав він.
На думку старшого радника зі зв’язків з урядом організації Razom for Ukraine у Вашингтоні Скотта Куллінана, наразі уряд Сербії сам загнав себе у "глухий кут", дозволяючи РФ маніпулювати питанням санкцій через залежність країни від російського енергопостачання.
Він вважає, що врешті-решт главі уряду Олександру Вучичу доведеться визначитися, якого саме геополітичного курсу дотримується країна.
"З одного боку, у нас демократія. З іншого боку, у нас геноцид і авторитаризм. І Сербія має вирішити, яку з цих двох моделей вона вважає більш привабливою" - він.
Куллінан зазначив, що попри важливий тренд щодо підтримки України та побоювань щодо ескалації ситуації в Молдові, неможна допустити, щоб західна дипломатія знизила свою увагу до країн Західних Балкан.
Він додав, що балканські країни "повинні зрозуміти, що все змінилося і що ми не збираємося повертатися до світу, який був до 24 лютого".
Дейтонська угода 1995 року між Сербією та Косово й загострення відносин
Дейтонська угода - мирний договір щодо завершення Боснійської війни, який у 1995 році підписали уряди Сербії, Хорватії та Боснії і Герцеґовини. Угоду назвали на честь американського міста Дейтон, на території якого делегації вели основні перемовини щодо підписання миру з ініціативи США та Британії.
Вона поклала край одному за найбурхливіших конфліктів в Європі після Другої світової війни. Конфлікт тривав три роки та призвів до загибелі понад 100 000 людей. Договір фіксував кінцевий розподіл територій між країнами - Боснія і Герцеговина була розділена на дві одиниці: Федерацію Боснії і Герцеговини та Республіку Сербську.
В 1999 році Косово заявило про свою автономність після розпаду колишньої Республіки Югославії, однак уряд Сербії не визнав незалежність країни та зафіксував приналежність Косово до своєї території у конституції.
У 2008 році між країнами почалися нові заворушення: в грудні групі етнічних сербів, яка проживала на півночі Косово, заблокувала пункти пропуску на спільному кордоні в знак протесту проти затримання колишнього сербського поліцейського Деяна Пантича. Це поклало початок постійними суперечками між урядами та провокаціям на кордоні.
У 2022 році після вторгнення РФ до України уряд Сербії заявив про новий етап протистояння Косово. Вже 28 грудня між Сербією і Косово почали перекривати дороги на тлі ще більшого загострення відносин.
