Після приходу до влади в 1994 році Олександр Лукашенко використовував контрольовані "вибори" й інші важелі в його розпорядженні для продовження свого правління, а також стримування або знищення суперників. У деяких випадках, цілком можливо, "знищення" було буквальним, на думку тих, хто підозрює лідера Білорусі в причетності до зникнення політичних опонентів.
Читайте такожЛукашенко заявив, що терористи "везли тоннами зброю" нібито через УкраїнуПрезидентські вибори, які пройшли 9 серпня й вручили 66-річному колишньому голові колгоспу шостий термін на чолі держави, не були виключенням, - пише Radio Free Europe/Radio Liberty. Найбільш перспективним суперникам заборонили брати участь у президентській гонці, а декого навіть кинули за ґрати. Насправді у в'язниці опинилися всі окрім одного альтернативного кандидата, якого в Мінську вважали безпечним.
Світлана Тихановська збирала все більші натовпи з наближенням виборів. Однак, офіційні результати сказали, що вона набрала лише 10% голосів, а 80% пішли Лукашенку. В очах багатьох білорусів це була абсурдна брехня. Тож вони вийшли на вулиці. Багато з них вже були розлючені тим, як уряд поводиться з COVID-19. Лікарні були погано обладнані для боротьби з пандемією коронавірусу, яку Лукашенко назвав "масовим психозом".
Сотні тисяч людей виходили на протести в Мінську, а також в Бресті і Гродно впродовж багатьох місяців. І це найбільша хвиля демонстрації невдоволення в Білорусі за час незалежності від СРСР. За виступ проти "останнього диктатора Європи" Лукашенка багато хто заплатив високу ціну. Тисячі людей арештували, сотні побили на вулицях й у відділеннях міліції. Було зафіксовано багато випадків катування. Кілька людей загинули в результаті придушення протестів.
Тож чи бачать білоруси, багато з яких за своє життя не знали іншого президента Білорусі, сейсмічні зміни у владі у 2021 році?
Вочевидь, Лукашенко робить ставку на так званих "силовиків", тобто істеблішмент в службах безпеки, який зберігає його режим і бореться з демонстрантами. 29 жовтня Лукашенко зробив три важливі кадрові зміни. Голова МВС Юрій Караєв, його заступник генерал Олександр Барсуков і секретар Ради безпеки генерал Валерій Вакульчик стали повноважними представниками президента в Гродно, Мінську і Бресті відповідно. В усіх цих містах протести найбільш масштабні.
Читайте такожForeign Policy: Лукашенко втрачає лояльність служб безпекиЦі "посланці" Лукашенка мають завдання не лише придушити демонстрантів, а й стежити за місцевими адміністраціями включно з губернаторами. За словами старшого наукового співробітника OSW Center for Eastern Studies Каміля Клисіньського, це ознака того, що апарат контролю й репресій стає жорсткішим. 19 листопада Лукашенко підвищив голову одного з відділів МВС Миколу Карпянкова до заступника міністра з повноваженнями керувати силами відомства.
У вересні Карпянков потрапив на відео, на якому було видно, як він вибиває вікно кафе в Мінську, в якому учасники протестів намагалися сховатися від служб безпеки. Він також підтримав заступника голови МВС Генадія Казакевича, коли той 12 жовтня висловив готовність стріляти в цивільних на вулицях.
"Якщо вони чинять опір, ми використовуємо зброю. Ми гуманно використовуємо зброю проти них включно з вогнепальною", - сказав Карпянков.
На думку наукового співробітника Wilson Center у Вашингтоні Кеннета Яловіца, доля Лукашенка тепер значною мірою залежить від цих осіб.
"Якщо служби безпеки, розвідка й армія будуть й далі лояльними, він, цілком можливо, переживе наступний рік. Але він буде значно слабшим і залежним від Росії", - сказав Яловіц, який в 90-х роках був послом США в Білорусі.
Наразі ця підтримка силовиків здається твердою, хоча певні тріщини в ній все ж з'явилися. За словами Євгена Юшкевича, який раніше був старшим слідчим в білоруській міліції, а зараз перебуває в Литві, станом на перше грудня щонайменше 350 офіцерів правоохоронних органів звільнилися на знак протесту.
Експерт зі служб безпеки Росії й інших пострадянських країн Марк Галлеоті провів паралель з Україною і спробами придушити протести під час Євромайдану.
"Горезвісний загін "Беркут" публічно визнав, що ті, хто найдовше лишався вірним режиму в 2014 році, відчули відсутність іншого вибору, окрім як тікати в Росію чи на Донбас. А ті, хто своєчасно перейшов на інший бік, змогли "зректися" й уникнути серйозних проблем", - зауважив експерт.
В Білорусі, тим часом, були помічені кілька колишніх офіцерів "Беркуту" на службі в режиму.
Відносини з Москвою
Відносини Лукашенка з Москвою вже багато років переживають проблеми. І вони погіршилися ще більше після того, як білоруський автократ в грудні 2019 року відмовився ще більшої інтеграції між Росією і Білоруссю відповідно до угоди за 1999 рік. Розлючений Кремль спочатку припинив, а потім скоротив дешеві поставки енергоносіїв для Мінська.
Але на тлі протестів Лукашенко кинувся звинувачувати НАТО і Захід в організації кризи. Він почав просити допомогу в Путіна, який, зрештою, відправив у Мінськ своїх пропагандистів на заміну білоруських журналістів сумнівної лояльності. Крім того, російський президент заговорив про можливу військову й поліцейську підтримку, а також надав 1,5 мільярди доларів допомоги.
Читайте також"Діяти будемо жорстко": очільник КДБ Білорусі заявив про підготовку до "гарячої війни"Росія дуже повільно дала гроші. При цьому, з тієї суми, яку Білорусь отримала, 500 мільйонів доларів у жовтні повернулися назад в кишеню Москви за борги перед "Газпромом".
"Лукашенко потрапив у пастку, коли в серпні і вересні вирішив звернутися до Володимира Путіна по допомогу", - сказав директор Центру стратегічних і зовнішньополітичних досліджень в Мінську Арсен Сівітський.
Кремль добивається зміни конституції Білорусі. Ці зміни повинні ослабити владу президента, але не заради демократії. Москва хоче таким чином підготувати відхід Лукашенка від влади.
"Мета - ослабити позицію Лукашенка і змусити його провести дострокові вибори без його участі", - пояснив Клисіньський.
У свою чергу, Яловіц вважає, що Лукашенко зможе розраховувати на короткострокову підтримку Кремля, користуючись страхом в самій Росії.
"Москва поки що буде підтримувати його, оскільки вона боїться самої ідеї про справжній успіх масових рухів. Але вона буде шукати надійну заміну. У Москві не хочуть використовувати грубу силу в Білорусі, оскільки це налаштує населення проти Росії", - сказав колишній дипломат США.
Ситуація в Білорусі
- 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. За офіційними даними ЦВК, за Олександра Лукашенка проголосували 80,1% виборців, за його головного опонента Світлану Тіхановську - 10,1%.
- Тисячі жителів Білорусі, не згодних з результатами виборів, вийшли на акції протесту, відбулися зіткнення із силовиками. У перші дні протестів були затримані тисячі людей, пізніше багатьом з них призначили адмінарешти.
- 23 вересня в Мінську відбулася таємна інавгурація Лукашенка.
