У неділю, 17 березня, по військовій частині в Придністров’ї завдав удару невідомий БПЛА. Сепаратистські ЗМІ повідомили, що метою став гелікоптер на території об'єкта, а летів дрон нібито з боку Одеської області.
Насправді схожі провокації вже не вперше відбуваються в Республіці Молдова. Зокрема, звучали звинувачення, начебто якісь невідомі напали на склад боєприпасів у Колбасній (там зберігається близько 20 тисяч тонн боєприпасів, які були колись виведені з території держав Варшавського договору). Або другий момент - це була підірвана вишка, на якій начебто були якісь важливі для інфраструктури об’єкти. І в цьому теж звинувачували невідомих, натякаючи на те, що вони можуть бути з українського боку…
Що стоїть за теперішньою історією?
Перше, про що варто згадати: у сепаратистському Придністровському регіоні Республіки Молдова зберігається певний баланс влади між двома потужними угрупованнями
Мова про так званих силовиків, які здебільшого підпорядковані російській федерації й тісно співпрацюють з російським контингентом на території Республіки Молдова, а також "Шериф-груп" - корпорацією, яка є власницею майже всього, що є у Придністров’ї - телебачення, заправок, супермаркетів, футбольного клубу. Цей баланс полягає в тому, що, з одного боку, росія, звісно, має вплив на ухвалення рішень у ПМР. З іншого боку, "Шериф" не зацікавлений в тому, щоб придністровська економіка опинилася під тиском, щоб до них застосовували нові санкції (це особливо важливо, беручи до уваги, що у декого з керівництва "Шерифа" є бізнес та нерухомість і в Україні). Таким чином, провокації, спрямовані на залякування, якраз сприяють тому, щоб виправдовувати більший вплив названих "силовиків" і підштовхувати "Шериф-груп" до менш нейтральної, менш стриманої позиції.
Другий момент – усе це стосується безпосередньо Республіки Молдова і її правобережжя. Як ми знаємо, цього року в Республіці Молдова відбудуться президентські вибори і референдум за вступ до Європейського Союзу. Проросійським силам було б цікаво, аби виборці проголосували проти вступу до Європейського Союзу і проти Маї Санду - нинішньої президентки, яка просуває таке рішення.
Чому вони можуть скористатися ситуацією в Придністров’ї?
Тому що таким чином вони можуть позиціонувати Маю Санду як так звану президентку війни, а референдум за вступ до Європейського Союзу - як черговий крок до ескалації. І відповідно, молдовський електорат будуть закликати голосувати або за проросійські сили, якими там є "Партія соціалістів", Ілан Шор з його політичними прихильниками, або ж за "нейтралів" - тих, хто підтримує нейтралітет і багатовекторність. Як, скажімо, мер Кишинева Іон Чебан.
Що може робити Молдова в такій ситуації? Мені здається, Молдова застосовує метод "батога і пряника". Де "пряником" є те, що, якщо динаміка євроінтеграції зберігатиметься, Придністров’я також отримуватиме від цього якісь додаткові плюси, скажімо, вже зараз. Економіка ПМР більшою мірою орієнтована на експорт до Європи, аніж до росії.
А "батоги" стосуватимуться, напевно, все-таки більшого тиску на керівництво Придністров’я в плані їхньої мобільності. Адже виїжджати куди-небудь вони можуть тільки через територію Республіки Молдова. Крім того, є ще питання економічного впливу. Молдова вже зараз посилює цей тиск, запровадивши вето для придністровських товарів з 1 січня 2024 року. Я думаю, що таких кроків в запасі у Молдови ще багато.
Сергій Герасимчук, заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська Призма", директор програми Регіональних ініціатив та сусідств
